Реєстраційний номер
0408U005651, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
28-11-2008
Статус
Захищена
Назва роботи
Діагностична й прогностична значущість дослідження субфракційного складу сироватки крові у хворих на гострий інфаркт міокарда.
Здобувач
Хижняк Олена Володимирівна,
Керівник Поляков Анатолій Євгенійович
Опонент Волков Володимир Іванович
Опонент Ніконов Вадим Володимирович
Опонент Шевченко Ольга Станіславна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський державний медичний університет
Опис
Об'єкт дослідження: ГІМ, ускладнення ІМ. Мета дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики та прогнозування перебігу ІМ з урахуванням матеріалів дослідження субфракційного вмісту сироватки крові (СССК) на підставі застосування методу ЛКС. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, біофізичні, статистичні. Теоретичні і практичні результати: запропоновано додатковий діагностичний критерій Q-ІМ в хворих з гострим коронарним синдромом на підставі визначення рівню ТнІ в плазмі крові. Розроблені критерії ранньої діагностики ГІМ, у тому числі Q – й не Q-ІМ на підставі дослідження СССК за допомогою ЛКС. Вироблено додаткові критерії визначення ризику розвитку ГСН у хворих на ГІМ зважаючи на дані матеріалів дослідження особливостей сироваткового гомеостазу на підставі ЛКС. Опрацьовано ефективний метод оцінки ризику розвитку ускладнень ГІМ на підставі комбінованого застосування результатів визначення рівню ТнІ і дослідження СССК на підставі ЛКС. Новизна: запропоновано кількісну оцінку діагностичної і прогностичної значущості маркерів міокардіального некрозу, включаючи ТнI и КФК-МВ, у хворих на ГІМ у динаміці – від початку захворювання до 7 діб. З’ясовано, що у хворих з Q–позитивним ГІМ за 3 год потому від початку захворювання у ЛК-спектрі сироватки крові наявним виявляється зростання часткового вмісту світлорозсіюючих частинок з гідродинамічним радіусом до 70 нм, тоді як у хворих на Q–негативний ГІМ – більша частина ЛК-спектру представлена світлорозсіюючими частинками з гідродинамічним радіусом від 70 до 150 нм та понад наведений рівень означених параметрів. У пацієнтів з ГІМ розвиток ГСН асоційований з безперечним переважанням у СССК світлорозсіюючих частинок з гідродинамічним радіусом до 70 нм, у тому числі й частинок з радіусом до 10 нм. Зміни сироваткового гомеостазу у пацієнтів з ГІМ, які отримували тромболітичну терапію, характеризуються зростанням часткового вмісту світлорозсіюючих частинок з гідродинамічним радіусом від 71 до 150 нм. Пріоритетність досліджень підтверджується патентом щодо винаходу“Спосіб ранньої діагностики Q- інфаркту міокарда” № 64115 А. Ступінь впровадження: результати дисертаційної роботи запроваджено у лікувально-діагностичний процес кардіологічних відділень Одеської обласної клінічної лікарні та Одеської міської клінічної лікарні № 1, а також їх опубліковано у Реєстрі галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр №46/26/07, випуск 26-27, 2007 р.). Сфера використання: медицина, кардіологічні відділення.
Дата реєстрації
2008-12-25
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30