Реєстраційний номер
0411U003242, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.вет.н.
Дата захисту
15-04-2011
Статус
Захищена
Назва роботи
Плацентит та ворсинчастий занос у корів (клініко-експериментальні дані)
Здобувач
Сібілєва Олена Володимирівна,
Керівник 1. Любецький Віталій Йосипович
Опонент Харута Григорій Григорович
Опонент Костишин Євгеній Євстафович
Опонент Шеремета Віктор Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченню діагностичних показників за плацентиту та ворсинчастого заносу у корів у сухостійний період, дослідження морфометричних, гістологічних особливостей будови фетальної частини плаценти та стану новонароджених телят. Встановлено, що упродовж сухостійного періоду клінічні ознаки за плацентиту та ворсинчастого заносу не специфічні і характеризувалися зменшенням апетиту, пригніченим станом та залежуванням перед отеленням у поодиноких випадках. Після отелення у корів за плацентиту і ворсинчастого заносу відмічено розвиток метриту у 42 %, персистентного жовтого тіла або гіпофункції яєчників з подальшим порушенням статевого циклу у 64 % корів. Визначено, що новонароджені телята від таких корів практично нежиттєздатні. Відмічено, що диференціювати плацентит та ворсинчастий занос при ультразвуковому досліджені залишається проблематичним і за ехоструктурою плацент тільки можна стверджувати, про ймовірність нормального перебігу родів (плацентоми мають однорідну ехогеність, виражену ехопозитивну оболонку на периферії), та перебіг вагітності з ускладненнями (плацентоми неоднорідної ехоструктури, з ехопозитивними і ехонегативними ділянками у центральній частині). У цих тварин у сухостійний період порівняно з контрольною групою тварин в крові підвищується вміст лейкоцитів в 1,2-1,3 раза (р<0,05), загального холестеролу - в 1,6-2 рази, лужної фосфатази - в 1,3-1,7 раза (р<0,05), лактатдегідрогенази - в 1,5-2,4 раза та аланін- і аспартатамінотрансфераз - в 1,3-1,4 раза відповідно. Знижується кількість еритроцитів та вмісту гемоглобіну в 1,4-1,5 та 1,1-1,2 раза відповідно. Встановлено, що зменшення плацентарно-плодового індексу до 0,035 та плацентарно-послідового до 0,14 і нижче, свідчить про ураження хоріону, зменшення площі та кількості котиледонів.
Дата реєстрації
2011-05-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30