Реєстраційний номер
0411U005597, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
06-09-2011
Статус
Захищена
Назва роботи
Модифікуючий вплив прямого інгібітора реніну аліскірену на кардіо-ренальні фактори ризику у хворих на артеріальну гіпертензію і цукровий діабет типу 2
Здобувач
Паньків Іван Володимирович,
Керівник Пасєчко Надія Василівна
Опонент Сіренко Юрій Миколайович
Опонент Чопей Іван Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
Об'єкт дослідження - хворі на артеріальну гіпертензію (АГ) і цукровий діабет (ЦД) типу 2. Мета - підвищити ефективність лікування хворих на АГ і ЦД типу 2 на підставі вивчення модифікуючого впливу прямого інгібітора реніну на рівень артеріального тиску (АТ), вираженість мікроальбумінурії (МАУ), гемодинамічні і морфометричні параметри серця, а також гормонально-метаболічні та функціональні порушення. Методи - клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Новизна - вперше в Україні проведено дослідження поширеності МАУ серед хворих на АГ і ЦД; виявлено достовірну залежність між рівнем пульсового АТ і частотою виявлення МАУ; встановлено, що при збільшенні тривалості АГ зростає вірогідність МАУ; доведено, що наявність МАУ можна розглядати як важливий критерій оцінки ступеня серцевої недостатності (СН); встановлено, що 85 % хворих на АГ і ЦД типу 2 мають ехокардіографічні ознаки ДДЛШ без клінічних проявів СН; доведено залежність між показниками ДДЛШ і тривалістю ЦД, рівнем АТ і вираженістю МАУ; вперше з'ясовано вплив терапії прямим інгібітором реніну (аліскіреном) на показники ДДЛШ і МАУ; виявлено можливість корекції ранніх розладів функції лівого шлуночка з допомогою аліскірену; встановлено залежність ефективності лікування аліскіреном від тривалості ЦД і величини МАУ; виявлено взаємозв'язок між ступенем поліпшення діастолічної функції лівого шлуночка, зниженням АТ і зменшенням маси міокарда лівого шлуночка та зниженням МАУ на тлі лікування аліскіреном. Результати - частота МАУ серед хворих на АГ досягає 68 %, а при поєднанні АГ і ЦД типу 2 - 85,7 %; рівень МАУ залежить від тривалості перебігу АГ, категорії ризику перебігу АГ, від наявності факторів ризику і симптомів ураження органів-мішеней та асоційованих захворювань; встановлено виражений антигіпертензивний ефект прямого інгібітора реніну аліскірену впродовж періоду спостереження за хворими на АГ і ЦД типу 2; через 16 тижнів прийому препарату спостерігалося достовірне зниження систолічного АТ на (22,3 ± 3,2) мм рт.ст. і діастолічного АТ на (10,9 ± 1,7) мм рт.ст. (р<0,05); аліскірен володіє вираженим впливом на МАУ та показники ДДЛШ: зниження величини МАУ спостерігалося у 83,3 % хворих і становило 12,5 мг/д; досягнута нормалізація показників діастолічної функції лівого шлуночка у 22,6 % хворих (порівняно з 12,9 % пацієнтів з групи прийому олмесартану); ефективність корекції змін діастолічної функції лівого шлуночка залежить від тривалості ЦД типу 2, рівня АТ і МАУ; внаслідок 16-тижневого лікування аліскіреном спостерігалося статистично достовірне зниження показника активності реніну плазми на 18,4 %. Результати впроваджено у практику лікувальних закладів, науковий і навчально-методичний процес. Галузь - медицина.
Дата реєстрації
2011-09-21
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30