Реєстраційний номер
0412U006334, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.геол.н.
Дата захисту
04-12-2012
Статус
Захищена
Назва роботи
Петрологія гранітоїдів кіровоградського та новоукраїнського комлексів (Центральна частина Українського щита)
Здобувач
Коновал Наталія Михайлівна,
Керівник Кривдік Степан Григорович
Опонент Митрохин Олександр Валерійович
Опонент Шеремет Євген Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка
Опис
У дисертації викладено результати дослідження гранітоїдів кіровоградського та новоукраїнського комплексів, що розташовані в Інгульському мегаблоці в центральній частині Українського щита. Ці граніти є різними за глибиною формування і формаційною належністю. Кіровоградські належать до апопелітових (за критеріями І. Б. Щербакова), а новоукраїнські представляють собою інтрузивні чарнокітоїди, які асоціюють з габроїдами і монцонітами. Такі масиви, як Митрофанівський, Кіровоградський, Чигиринський є неоднорідними і складаються з кіровоградських (амфіболітова і висока амфіболітова фація) та ділянками з новоукраїнських гранітів (гранулітова фація). Встановлено, що значна частина кіровоградських гранітів є алохтонними. В крупних зернах плагіоклазу виявлено антипертитові вростки ортоклазу, а значна частина біотитів відзначається підвищеним вмістом титану (до 3,9% TiO2). За результатами наших досліджень вперше показано, що у новоукраїнських гранітах чітко виявлено залізистий тренд еволюції, подібний до такого в багатьох диференційованих інтрузіях, а також в анортозит-рапаківігранітних плутонах. Згідно з реакційним принципом, в залізистій області системи Fe2SiO4-Mg2SiO4-SiO2 кристалізація ортопіроксену (евліту) закінчується і замість нього утворюється фаяліт. Це простежується в природніх габро-монцоніт-гранітних асоціаціях (наприклад, в Коростенському і Корсунь-Новомиргородському плутонах). Тобто в гранітних системах з крайньо залізистими фаялітами сильнозалізистий ортопіроксен не кристалізується взагалі або ж його залізистість не піднімається вище 85-90%, тобто він може бути евлітового складу, як це спостерігається в деяких чарнокітах Новоукраїнського масиву або Хлібодарівського масиву Приазов'я. Виявлено, що кіровоградські і новоукраїнські граніти проявляють чітку металогенічну спеціалізацію, перш за все, на літій. Слюди цих гранітів і самі граніти характеризуються підвищеним вмістом літію. Магми, з яких формувалися кіровоградські та новоукраїнські граніти, могли бути родоначальними для родовищ літієвих пегматитів (Надія, Полохівка, Станкувате).
Дата реєстрації
2012-12-06
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30