Реєстраційний номер
0412U006951, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
20-12-2012
Статус
Захищена
Назва роботи
Дисфункція ендотелію та варіабельність серцевого ритму у хворих на стабільну стенокардію з різною частотою серцевих скорочень та методи її корекції
Здобувач
Білоус Зоряна Олегівна,
Керівник Заремба Євгенія Хомівна
Опонент Горбась Ірина Михайлівна
Опонент Денисюк Віталій Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
1. Об'єкт дослідження - хворі на стабільну стенокардію (CC) ІІ-ІІІ функціональних класів (ФК). Мета - підвищити ефективність лікування хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ функціональних класів на основі вивчення ендотеліальної функції, показників ліпідного спектра крові та варіабельності серцевого ритму при різних значеннях ЧСС. Методи - клінічні, лабораторі, інструментальні, статистичні. Новизна - вперше проведена порівняльна оцінка функціонального стану ендотелію у хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК в залежності від рівня ЧСС. Встановлено, що зростання ЧСС супроводжується посиленням ендотеліальної дисфункції у хворих на стабільну стенокардію, проявом якої є підвищення концентрації ендотеліну-1 і фактора Віллєбранда, що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком між цими показниками і величиною серцевих скорочень. Зростання ЧСС у хворих на стабільну стенокардію супроводжується суттєвим погіршенням ліпідного обміну і особливо вираженим наростанням ознак атерогенної дисліпідемії при ЧСС>80 уд/хв. Зниження загальної варіабельності серцевого ритму характерне для всіх хворих на стабільну стенокардію незалежно від величини ЧСС, хоча найбільше проявляється зі зростанням ЧСС. У пацієнтів зі стабільною стенокардією та ЧСС<60 уд/хв. переважає симпатична ланка ВНС та висока частка хвиль ультранизької частоти. Найбільш виражена вегетативна дисфункція у пацієнтів з ЧСС>80 уд/хв. Доведено, що комплексна терапія із застосуванням інгібітора If-каналів синусового вузла (івабрадину) в лікуванні хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК більшою мірою зменшує прояви ендотеліальної дисфункції у вигляді зниження рівня ендотеліну-1 та фактора Віллєбранда, посилює активність парасимпатичної та знижує симпатичну складову ВНС, призводить до зменшення проявів стенокардії та підвищення якості життя цієї категорії хворих. Результати впроваджено у практику лікувальних закладів, науковий і навчально-методичний процес. Галузь - медицина.
Дата реєстрації
2012-12-27
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30