Реєстраційний номер
0415U004593, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.б.н.
Дата захисту
01-10-2015
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив аутокоїдів гістаміну і серотоніну на жовчосекреторну функцію і тканинне дихання печінки
Здобувач
Атамнах Салах Мохаммад Муфліх,
Керівник Янчук Петро Іванович
Опонент Манько Володимир Васильович
Опонент Розова Катерина Всеволодівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Опис
Дисертація присвячена з'ясуванню ролі аутокоїдів гістаміну і серотоніну на жовчосекреторну функцію і тканинне дихання печінки. Показано, що гістамін у дозі 8 мкг/кг пригнічує синтез і гідроксилювання вільних первинних жовчних кислот та споживання кисню печінкою, підвищує тиск у ворітній вені, не змінюючи при цьому рівень напруження кисню в залозі та тиск крові в артеріальних судинах. На фоні дії блокатора Н1 гістамінових рецепторів тавегілу (25 мг/кг) ці ефекти усуваються. Гістамін викликає зростання концентрації у жовчі фосфоліпідів, холестеролу і його ефірів. Аутокоїд посилює утворення і надходження у жовч тауро- і глікохолатів, яке відбувається із залученням Н1-рецепторів. Серотонін (10 мкг/кг) викликає зростання кон'югації вільних холатів з таурином і гліцином, надходження фосфоліпідів і холестеролу до жовчі, споживання кисню печінкою та тиску у її ворітному руслі, рівень напруження кисню в органі та артеріальний тиск при цьому знижуються. Попередня блокада 5-НТ2-рецепторів кетансерином (3 мг/кг) призводить до пригнічення впливу аутокоїда на показники холесекреції та до повного усунення реакцій тканинного дихання. Показано, що серотонін зменшує об'єм виділюваної жовчі, але цей ефект кетансерином не усувається.
Дата реєстрації
2015-10-06
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-29