Реєстраційний номер
0418U000508, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.філос.н.
Дата захисту
15-12-2017
Статус
Захищена
Назва роботи
Ю. Лотман та візуальна семіотика другої половини ХХ ст. (історико-філософський аналіз).
Здобувач
Константинов Михайло Володимирович,
Керівник Аляєв Геннадій Євгенович
Керівник Аляєв Геннадій Євгенович
Опонент Шевцов Сергій Вікторович
Опонент Шевцов Сергій Вікторович
Опонент Чичков Анатолій Григорович
Опонент Чичков Анатолій Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Опис
Об'єкт - візуальна семіотика, тобто семіотичне дослідження візуальних мистецтв (перш за все - кіно), що розвивалось на ґрунті структуралізму, постструктуралізму та інших філософських напрямків ХХ ст. Мета - реконструкція кіносеміотичної концепції Ю.М. Лотмана як складової частини його загальної структурно-семіотичної теорії (з урахуванням її еволюції) і визначення місця та ролі цієї концепції в розвитку візуальної семіотики (семіотики кіно) на тлі основних історико-філософських трансформацій другої половини ХХ ст. Методи - історико-генетичний, структурно-семіотична і лінгвістична методології, компаративний аналіз. Встановлено, що поліглотична модель комунікативного акту Ю. Лотмана є більш релевантною для опису акту комунікації в мистецтві, особливо під час дослідження природи кіномови. Показано, що кіносеміотика Ю. Лотмана будується на принципі діалектичного протиріччя між ілюзією і реальністю і на розумінні кінематографу як кіномови, елементарно. одиницею якого є кінокадр. Побудова кінорозповіді здійснюється як синтез двох наративних тенденцій - образотворчої і вербальної. Показано, що Ю. Лотман віддає перевагу у кінематографі міфологічному началу як такому, яке є механізмом народжування нових сенсів. Зроблений висновок про принципову розбіжність в розумінні природи кіномови Ю. Лотманом і К. Метцем (акцент або на парадигматику, або на синтагматику). Порівняння кіносеміотики Ю. Лотмана з візуальною семіотикою Р. Барта дозволило визначити їх розбіжності, перш за все, як такі, що ґрунтуються на сцієнтистському (структуралістському), з одного боку, і антисцієнтистському (якій поєднує структуралізм з феноменологією та екзистенціалізмом) підходах. Сфера - навчальний та філософсько-науковий процес.
Дата реєстрації
2018-01-10
Додано/оновлено в НРАТ
2021-03-17 / 2026-06-30