Реєстраційний номер
0418U005247, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
11-12-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Визначення перебігу та особливостей медико-соціальної реабілітації у пацієнтів з наслідками закритої черепно-мозкової травми
Здобувач
Фесенко Галина Дмитрівна,
Керівник Школьник Валерій Маркович
Опонент Зозуля Іван Савович
Опонент Гриб Вікторія Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню підходів до діагностики інвалідизуючих наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЧМТ) з урахуванням ступеня тяжкості перенесеної травми та розробці методики індивідуального прогнозування ризику довготривалої інвалідизації. Розроблено алгоритм використання короткого доменного набору Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для ЧМТ, з допомогою якого визначені основні розлади функціонування та обмеження життєдіяльності хворих з наслідками закритої ЧМТ різного ступеню тяжкості. Базуючись на результатах оцінювання стану хворого за коротким доменним набором МКФ для ЧМТ запропоновано систему визначення реабілітаційного потенціалу у хворих та інвалідів з наслідками закритої ЧМТ.
Встановлено, що найбільш вагомими факторами ризику довготривалої інвалідизації є порушення ходьби, контролю довільних рухів, мовлення, наявність у гострому періоді ЧМТ внутрішньочерепної гематоми, перелому основи черепа або перенесення оперативного втручання на головному мозку, відсутність працевлаштування, наявність вестибулярної дисфункції та результати тестування за МоСА-тестом ≤24 балів. Використання розробленої прогностичної моделі довготривалої інвалідизації дозволяє виділити контингент пацієнтів, які потребують оптимізації реабілітаційних втручань.
Вивчені особливості когнітивних порушень у хворих з наслідками закритої ЧМТ в залежності від тяжкості перенесеної травми. Визначено, що у хворих з наслідками ЧМТ середньої тяжкості та тяжкої для скринінгової діагностики когнітивних розладів ефективним є використання МоСА-тесту, а у хворих з наслідками легкої ЧМТ необхідне додатково тестування уваги та пам’яті
Встановлено, що індекси повільно-хвильової, β-активності, α-активності та коефіцієнт асиметрії α-активності в віддаленому періоді ЧМТ залежать від тяжкості перенесеної травми. Виявлено, що порушення ауторегуляції мозкового кровообігу та венозна дисциркуляція характерні для віддаленого періоду закритої ЧМТ та не залежать від ступеня тяжкості перенесеної травми, а товщина комплексу інтима-медія та діаметри правої та лівої внутрішніх сонних артерій є достовірно більшими у хворих з тяжкою ЧМТ в анамнезі.
Дата реєстрації
2018-12-18
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29