Реєстраційний номер
0419U003295, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
01-07-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Клінічні та імуно-гормональні особливості перебігу токсокарозу у хворих з синдромом «сухого ока»
Здобувач
Аль Хатіб Ануар Ануар,
Керівник Бодня Катерина Ігорівна
Опонент Юрко Катерина Володимирівна
Опонент Захарчук Олександр Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України
Опис
Дисертаційна робота присвячена виявленню ролі токсокар в порушенні сльозопродукції та розвитку синдрому «сухого ока», а також підвищенню ефективності діагностики та лікування синдрому «сухого ока» у хворих на токсокароз на основі оптимізації сучасних методів обстеження. Для виконання поставлених завдань було обстежено 99 хворих на токсокароз (53 чоловіків та 46 жінок) у віці від 20 до 60 років і 20 практично здорових осіб відповідного віку і статі, які пройшли комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження. В роботі проаналізовано дані ретельно зібраного анамнезу, суб’єктивних та об’єктивних даних, встановлено клінічні та лабораторні особливості перебігу токсокарозу у хворих з синдромом «сухого ока», представлено дані про стан неспецифічного імунного захисту з визначенням комплексу показників, що характеризують клітинний і гуморальний імунітет, проаналізовано ступінь взаємозв'язку імунологічних і гормональних показників. В роботі одержані нові дані, які доповнюють уявлення про патогенез токсокарозу, зокрема проведена оцінка методів обстеження хворих на токсокароз з синдромом «сухого ока», що дозволила виділити найбільш прості й інформативні методи обстеження для раннього виявлення органної патології. Вперше у хворих на токсокароз з синдромом «сухого ока» виявлено порушення в співвідношенні кортизолу і інсуліну, кореляції імунно-гормональних зв'язків. Рекомендовано як найбільш інформативні критерії у хворих на токсокароз з синдромом «сухого ока» використовувати в клінічній практиці такі показники: підвищення показників CD8+, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), вмісту фагоцитуючих нейтрофілів та зниження вмісту CD20+. Ступінь і темпи зворотного розвитку імуно-гормональних відносин у хворих після протипаразитарної терапії перебували в зворотній залежності від тяжкості змін стану організму і тривалості інвазії. Обґрунтована доцільність застосування комплексного лікування з додаванням ɑ-2-b інтерферону у комплексній протигельмінтній терапії.
Дата реєстрації
2019-07-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29