Реєстраційний номер
0419U005459, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
18-12-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Діагностика та корекція прихованих вітамін-К-дефіцитних порушень синтезу протромбіну у малюків, які одержують виключно природне вигодовування
Здобувач
Соляник Олександра Вячеславівна, Кандидат медичних наук
Керівник Іванько Олег Григорович
Опонент Похилько Валерій Іванович
Опонент Овчаренко Леонід Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медичний університет
Опис
Робота присвячена дослідженню прихованих вітамін-К-залежних порушень синтезу протромбіну шляхом визначення концентрації в сироватці крові PIVKA-II – протеїну, що виникає при недостатності вітаміну К, та вмісту протромбіну за Квіком (ПТ), протромбінового часу (ПТЧ), міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) в капілярній крові у дітей перших 6 місяців життя, які отримують природне вигодовування, в залежності від віку, профілактичного призначення філокінону після народження та антибактеріального лікування з їх корекцією пробіотичним препаратом В.Clausii. Шляхом анкетування оцінили забезпеченість філокінонами добових дієт матерів-годувальниць. Установлено, що у 71% дітей раннього неонатального періоду, які не отримали вітамін К1, спостерігався вроджений дефіцит вітаміну К (PIVKA-II – 56,6 ± 4,9 Au/ml), який проходив у дітей в неонатальному періоді після 7 доби життя (PIVKA-II – 33,1±7,8 Au/ml), незалежно від введення вітаміну К1 після народження. Але повернення дефіциту спостерігалось у дітей, які отримали цефтриаксон (PIVKA-II – 52,74 ± 9,2 Au/ml). У всіх досліджених дітей МНВ мало однакові показники із медіанами 1,1 од. При аналізі показників ПТЧ дітей I групи, які отримали вітамін К1, медіана дорівнювала 13 (11,8; 15,5) с. У дітей, які не отримали вітамін К1 при народженні, значення ПТЧ були близькими до тих, які отримали вітамін К1 після народження – 12,8 (11,5; 14) с, і перевищували референтне значення. Дослідження ПТЧ у дітей II групи показало, що Ме дорівнює 13,5 (12,2; 16,5) с, а це перевищувало референтне значення. ПТЧ у дітей III групи був найтривалішим – 15,8 (13,1; 18,4) с. У дітей I групи, які отримали та не отримали вітамін К1, медіана значення ПТ за Квіком дорівнювала 84 та 92% відповідно. У II та III групі дітей спостерігались приблизно такі ж самі показники (81 та 86% відповідно, тобто на мінімальних показниках норми). У дітей, які отримали антибактеріальну терапію, показники протромбінового комплексу становили МНВ 1,8 (1,3;8) од., ПТЧ – 22 (15,8;96) с, зі зниженням ПТ до 33 (18; 60)%, що може призвести до розвитку пізньої геморагічної хвороби. Корекція цього стану була проведена препаратом Bacillus clausii. Нормалізація показника ПТ спостерігалась в 11 з 13 випадків, тоді як в групі порівняння таких дітей було 3 з 13 (OR = 18,33; 95 % CI = 3,6 - 447; p=0,003). Результати анкетування 50 жінок-годувальниць довели, що їх раціони не досягають рекомендованого рівня вітаміну К (120 мкг на добу). Лише 14% з них регулярно вживають в їжу продукти з високим вмістом вітаміну К1, але це задовольняє їх фізіологічні потреби лише на 71-83% на добу.
Дата реєстрації
2019-12-24
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-30
