Реєстраційний номер
0420U000180, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
22-10-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Застосування молекулярних маркерів для діагностики та прогнозування перебігу раку сечового міхура.
Здобувач
Федевич Віталій Степанович,
Керівник Борис Юрій Богданович
Опонент Гарагатий Ігор Анатолійович
Опонент Саричев Леонід Петрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на рак сечового міхура шляхом удосконалення точності діагностики та післяопераційного прогнозування на підставі застосування результатів дослідження молекулярних маркерів - факторів росту ендотелію судин, некрозу пухлин та некрозу пухлин ? в залежності від ступенів інвазії Т та неоплазії G новоутворення. На основі класифікаційного аналізу було доведено, що серед вивчених молекулярних маркерів, найбільш ефективним у діагностиці раку сечового міхура був фактор росту ендотелію судин. Встановлено, що середній рівень даного маркера для стадій Т1-Т3 майже вдвічі перевищував середній показник у групі контролю (здорові волонтери) і складав 243,67±5,63 пг/мл проти 131,23 7,80 пг/мл відповідно (p<0,05), а середнє значення цієї сполуки для кожної з досліджуваних стадій (Т1, Т2, Т3) достовірно відрізнялось від групи контролю (p<0,05). Застосування граничного значення концентрації фактору росту ендотелію судин у сечі 150 пг/мл дозволяло діагностувати рак сечового міхура, стадій Т1-Т3N0M0, із чутливістю 91% та специфічністю - 86% (p<0,05, AUC=0,890). Проведення кореляційного аналізу між рівнем даного маркеру в сечі хворих на рак сечового міхура та Т-стадією пухлини дозволило отримати посередній прямий кореляційний зв'язок (коефіцієнт кореляції Пірсона r=0,400, p<0,05). Крім цього, було отримано середньо-високий прямий взаємозв'язок між рівнем фактору росту ендотелію судин в сечі хворих на рак сечового міхура та ступенем неоплазії пухлини G (коефіцієнт кореляції Пірсона r=0,624, p<0,05). На противагу цьому, чутливість та специфічність при застосуванні концентрації фактору некрозу пухлин визначеної в сечі для діагностики раку сечового міхура були значно меншими і становили 30% та 20% відповідно, а фактору некрозу пухлин ? - 25% та 20% відповідно. Також, не отримано достовірних корелятивних зав'язків між рівнями двох даних речовин у сечі хворих на рак сечового міхура та Т-стадією новоутворення чи ступенем неоплазії G (p>0,05). Високу інформативність у прогнозуванні ефективності ад?ювантної внутрішньоміхурової БЦЖ-терапії на її індукційному етапі, у хворих на рак сечового міхура, показав вміст в сечі факторів некрозу пухлин та некрозу пухлин ?. За даними ретроспективного аналізу виявлено, що у хворих без клінічних ознак рецидиву станом на 12-й місяць після початку ад?ювантної терапії, середній рівень фактору некрозу пухлин після завершення індукційного курсу інстиляцій БЦЖ-вакцини (шість інстиляцій), достовірно зростав з 349,26 6,11 пг/мл до 445,32 6,12 пг/мл, що становило в середньому +27,5%, 95% ДІ=20,6-35,7 (р=0,04). На противагу цьому, у групі із рецидивом середній рівень даного маркеру у сечі був майже незмінним порівняно з початковим значенням і становив 355,13 5,98 пг/мл та 361,21 6,75 пг/мл відповідно (р=0,21). Крім цього, у хворих без рецидиву раку сечового міхура впродовж згаданого періоду спостереження, після шостої інстиляції БЦЖ-вакцини, середній рівень фактору некрозу пухлин ? достовірно збільшувався з 36,23 5,63 пг/мл до 68,45 7,12 пг/мл, тобто в середньому +88,9%, 95% ДІ=76,5-98,4 (р=0,02). Однак, у групі із рецидивуючим перебігом середній рівень даної сполуки в сечі суттєво не змінювався порівняно з початковим значенням і складав 34,72 6,16 пг/мл та 38,35 6,89 пг/мл відповідно (р=0,36).
Дата реєстрації
2020-11-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-01 / 2026-08-30