Кандидатська дисертація. Бойко Василь Петрович. Ефективність доз і співвідношень мінеральних добрив у польовій сівозміні на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

Інформація × Реєстраційний номер 0421U100297, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат сільськогосподарських наук Дата захисту 04-02-2021 Статус Захищена Назва роботи Ефективність доз і співвідношень мінеральних добрив у польовій сівозміні на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України Здобувач Бойко Василь Петрович, Керівник Господаренко Григорій Миколайович Опонент Лопушняк Василь Іванович Опонент Захарченко Еліна Анатоліївна Опис Об’єкт – закономірності впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на зміну вмісту гумусу, агрохімічних, фізико-хімічних показників чорнозему опідзоленого в польовій сівозміні, врожайність сільськогосподарських культур і якість продукції. Мета – оцінити еволюційне спрямування характеру змін, інтенсивності трансформації основних властивостей, режимів чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу за різних доз і співвідношень мінеральних добрив, їх ефективність у короткоротаційній польовій сівозміні на тлі заробляння у ґрунт незернової частини врожаю й розроблення системи удобрення для відновлення родючості ґрунту та одержання стабільних урожаїв. Методи – польовий, лабораторний, балансовий, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний. Теоретичні результати – встановлено, що накопичення гумусу в ґрунті адекватно антропогенному навантаженню у вигляді систематичного застосування мінеральних добрив, у першу чергу азотних. Доведено, що процес відтворення родючості чорнозему опідзоленого більшою мірою визначається дозами азотних добрив, потім – фосфорних. За умови зменшення дози калійних добрив удвічі після другої ротації чотирипільної сівозміни (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя) забезпечується збереження вмісту гумусу, азоту легкогідролізованих сполук, рухомих сполук фосфору й калію в ґрунті на початковому рівні або частково підвищується. Уточнено показники абсолютного і відносного винесення основних елементів живлення пшеницею озимою, ячменем ярим, кукурудзою, соєю залежно від удобрення. Дістала подальший розвиток методологія агрохімічних досліджень щодо оптимізації системи удобрення в польовій сівозміні з використанням індексу комплексного оцінювання. Практичні результати – удосконалено систему застосування добрив на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому Правобережного Лісостепу з обґрунтуванням можливості зниження доз добрив, що передбачає середньорічне внесення мінеральних добрив у дозі N110P60K40 на тлі заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю, у тому числі під пшеницю озиму N150P60K40, кукурудзу – N160P60K55, ячмінь ярий – N70P60K35 і сою – N60P60K30. Новизна – полягає в теоретичному обґрунтуванні шляхів оптимізації мінерального живлення рослин за тривалого застосування різних доз і співвідношень мінеральних добрив у короткоротаційній польовій сівозміні на тлі заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю, розкрито їх дію на показники родючості чорнозему опідзоленого; розроблено системи удобрення, що спрямовані на підвищення врожайності та формування якості сільськогосподарської продукції. Встановлено, що накопичення гумусу в ґрунті адекватно антропогенному навантаженню у вигляді систематичного застосування мінеральних добрив, у першу чергу азотних. За внесення N110P60K40 на 1 га сівозмінної площі на тлі залишення на полі нетоварної частини урожаю забезпечується інтенсивний баланс основних елементів живлення з показником 105–127 %. Ступінь впровадження – результати досліджень отримали позитивну оцінку і впроваджено в ДПДГ «Саливонківське» Національної академії аграрних наук України смт. Гребінки, Васильківського району, Київської області на площі 2547,8 га і СТОВ «Родина» с. Синьки Благовіщенського району Кіровоградської області на площі 1200 га. Галузь – сільське господарство. Дата реєстрації 2021-02-16 Додано/оновлено в НРАТ 2021-02-16 / 2026-06-30 Закрити