Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0421U103217, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Особливості гормональної контрацепції у жiнок з лейоміомою матки

Здобувач

Фінкова Олена Петрівна,

Керівник Потапов Валентин Олександрович
Опонент Резніченко Галина Іванівна
Опонент Камінський В'ячеслав Володимирович

На здобуття

Кандидат медичних наук, 14.01.01, Акушерство та гінекологія

Дата захисту

11-06-2021

Опис

Дисертація присвячена комплесному дослідженню 230 жінок з лейоміомою матки, в якому отримано нові дані про вплив різних гормональних контрацептивів на проліферативну активність клітин пухлини, з’ясовані механізми впливу їх естрогенних і гестагенних компонентів на молекулярні механізми клітинної проліферації (Кi-67, Cdk-1, р21, ER, PgR) і експресію ростових факторів (VEGF, eNOS), що дозволило виділити групу гормональних контрацептивів з найбільш вираженим цитопротекторним ефектом і оптимізувати підходи до персоніфікованого вибору ефективної контрацепції у жінок з лейоміоми матки. Доведено, що досліджені гормональні контрацептивні засоби, до складу яких входили диєногест (2 мг), гестоден (0,075 мг) і левоноргестрел (0,15 мг), здатні гальмувати проліферативні процеси у клітинах лейоміомою матки через механізми супресії експресії антигену Кi-67, кіназозалежного цикліну Cdk-1, ангіогенних факторів VEGF і eNOS, а також позитивно впливати на експресію гену-супресору р21. В той же час, гормональні контрацептиви не впливають суттєво на експресію рецепторів естрогенів (ER) і прогестерону (PgR) в тканинах лейоміоми матки, яка була підвищена майже втричі в клітинах лейоміоми матки, отже не підвищують її проліферативний потенціал. З’ясовано, що збільшення в комбінованих гормональних контрацептивах дози етинілестрадіолу з 20 мкг до 30 мкг не приводило до суттєвого підвищення експресії антигену Кi-67, а доза 20 мкг етинілестрадіоду не сприяла зниженню числа мітозів, що свідчить про відсутність потенцюючого впливу естрогенів в сучасних комбінованих оральних контрацептивах на прогресування росту лейоміоми матки. Також встановлено що ВМС-ЛНГ істотно не впливає на проліферативний потенціал лейоміоми матки, а також на механізми ініціації (кіназозалежний циклін Cdk-1) і гальмування мітозов в пухлині (ген-супресор Р21), а відтак, не стримує її зростання, але у порівняні з комбінованим оральним контрацептивом, більш суттєво знижує обсяг менструальної крововтрати в циклі у жінок з симптомною лейоміоми матки. Обгрунтовано критерії вибору засобу гормональної контрацепції у жінок з лейоміомою матки з акцентом на комбінований оральний контрацептив, які містять в своєму складі гестагени з найбільш вираженими антипроліферативними властивостями (дієногест, дезогестрел і левоноргестрел), особливо після операції міомектомії у жінок для профілактики рецидиву пухлини.