Реєстраційний номер
0502U000090, Докторська дисертація
На здобуття
д.мед.н.
Дата захисту
20-02-2002
Статус
Захищена
Назва роботи
Роль і місце променевої терапії в комплексному лікуванні раку яєчників
Здобувач
Сухіна Олена Миколаївна,
Керівник Пилипенко Микола Іванович
Опонент Мечов Дмитро Сергійович
Опонент Хворостенко Михайло Іванович
Опонент Старіков Володимир Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут онкології АМН України
Опис
Дисертація присвячена аналізу ефективності використання променевої терапії при раку яєчників у залежності від особливостей пухлинного процесу, радикальності оперативного втручання, послідовності її проведення, а також розробці методики радіосенсибілізації пухлини низькими дозками іонізувального опромінення при лікуванні рецидивируючего рака. Матеріали даного дослідження базуються на аналізі результатів лікування 383 хворих на рак яєчників I -IV стадій. Протипухлинну терапію в обсязі операції і хемотерапії. одержали 243 пацієнтки. 118 проведено додатково терапевтичне опромінення, з них 2 хворі одержали тільки хемопроменеве лікування і 22 пацієнтки - тільки хемотерапію. Наявність залишкової пухлини, асциту, спайок, висипів по очеревині і білатерального ураження яєчників є факторами, що справляють надзвичайно несприятливий вплив на середню тривалість безрецидивного періоду при стандартних схемах комбінованого лікування. Включення променевої терапії ад'ювантним курсом у схему комплексного лікування хворихна рак яєчників після оптимальної операції вірогідно збільшило безрецидивну виживаність, навіть при наявності таких несприятливих факторів, як асцит і спайки у пацієнток Т2N0M0 - Т3N0M0 стадій захворювання. Медіана безрецидивної виживаності хворих із Т2N0М0 стадією на 9,0 місяця перевищила даний показник у контролі при її середній тривалості 50,3 і 39,4 місяця відповідно групам порівняння, а при Т3N0M0 стадії - на 14,0 місяця, при її середній тривалості 52,8 місяця проти 37,2. П'ятирічна безрецидивна виживаність при Т1N0M0 стадії дорівнювала 90,0 ±9,8%; при Т2N0M0 - 76,2±4,4%; при Т3N0M0 - 83,3±7,2%; а в контролі - 82,4±4,6%; 47,1±2,9%; 46,2±3,4%. Частота виникнення рецидивів раку яєчників при використанні в післяопераційному періоді ад'ювантного курсу променевої терапії знизилася при Т2N0M0 стадії вдвічі, а при Т3N0M0 - у три рази. У первинно невилікованих хворих на рак яєчників доповнення комбінованої схеми лікування променевою терапією подовжило терміни ремісії. Медіана склала: у хворих із місцевопоширеноюформою (Т2N0M0 стадія) в основній групі 18,0 при середній тривалості стабілізації процесу 34,1 місяця, а при поширенні процесу за межі малого таза (Т3N0-1M0 стадія) - 18,0 і 25,9 місяця відповідно. У контрольній групі - при Т2N0M0 стадії - 8,0 і 16,8 місяця, при Т3N0-1M0 - 6,0 і 11,6 місяця. Застосування терапевтичного опромінення у цих хворих доцільно на 3-му етапі протипухлинного лікування. Це збільшило медіану періоду ремісії до 24,0 місяця при його середній тривалості 30,4 місяця, що в 2,5 і 1,7 разу, відповідно, вище в порівнянні з променевим лікуванням на 1-му етапі. Використання терапевтичного опромінення у хворих із резидуальною пухлиною знизило частоту випадків пролонгації хвороби в ділянку малого таза в 2 рази при місцевопоширених формах і в 1,2 разу - при поширенні процесу по черевній порожнині. П'ятирічна виживаність хворих із первинно невилікованим раком яєчників Т2N0M0 стадії, що одержували терапевтичне опромінення, склала 38,5±6,9% проти 15,4±3,9% у контролі; при Т3N0-1M0 стадії - 22,5±2,1% і 15,4±1,9%. При дисемінації процесу за межі черевної порожнини розходження відзначені тільки в перші два роки спостережень, склавши 70,0±7,2% і 40,0±5,3% в основній групі, і 45,5±3,4% і 18,2±2,0% - у контролі. Тривалість ремісії між першим і другим рецидивами раку яєчників залежить від ступеня радикальності оперативного втручання. У хворих після оптимальної операції на даний показник впливає клінічна форма і розмір рецидивної пухлини. Медіана періоду ремісії при солітарному рецидиві в малому тазі склала 18,0 місяця при його середній тривалості 25,5 місяця і знижувалася зі збільшенням розмірів рецидиву - 10,0 місяця при середній тривалості стабілізації процесу - 9,8 місяця. При використанні хемопроменевої терапії майже в 42,8% випадків спостерігаються необоротні зміни ультраструктури ракових клітин на відміну від 22,2% у випадку лікування тільки хемопрепаратами. Застосування радіосенсибілізації пухлини низькими дозами іонізувальної радіації при лікуванні рецидивуючого раку яєчників збільшило період ремісії незалежно від радикальності програми первинної протипухлинної терапії до 21,8 і 21,0 місяця відповідно поширеному ураженню органів малого таза і дисемінації пухлинного процесу по черевній порожнині. Доповнення ад'ювантної протипухлинної терапії променевим методом приводить до стабілізації імунної реактивності хворих на рак яєчників до рівня, близького до референтних меж фізіологічної норми. У первинно невилікованих хворих виразність імунологічної недостатності не залежить від схеми терапії. Високий рівень Т-супресорів на фоні пригнічення функції фагоцитозу нейтрофілів і збільшення вмісту циркулюючих імунних комплексів при моніторингу хворих на етапі ремісії можна віднести до несприятливих прогностичних факторів. Включення променевої терапії в схему радикального протипухлинного лікування раку яєчників приводить до активізації ліпідного обміну, про що свідчить розвиток гиперліпідемічних реакцій. Показники клінічної ефективності у всіх випадках позитивно узгоджувалияь з підвищенням рівня загального холестерину і ліпопротеїну низької щільності. Ліпограми хворих у стані тривалої ремісії демонстрували підвищення в 1,5 - 2 рази досліджуваних показників у порівнянні з рецидивами захворювання.
Дата реєстрації
2002-03-20
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30