Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0502U000268, Докторська дисертація

Назва роботи

Героїчне у фольклорі та літературі

Здобувач

Малинська Наталія Анатоліївна,

Керівник Бойко Володимир Григорович
Опонент Дончик Віталій Григорович
Опонент Будівський Петро Олексійович
Опонент Кейда Федір Федорович

На здобуття

д.філол.н., 10.01.01, Українська література

Дата захисту

18-06-2002

Опис

Дисертація присвячена питанню онтології канону української ліро-епічної поезії в українській літературі від давнини до сучасності. В дослідженні акцентується на тому, що національне мистецтво, відображаючи світогляд, моральні та естетичні критерії життя, завжди було об'єктивним дзеркалом історії, концептом духовного опритомнення й пробудження народу. Семантична реконструкція типів ментальних структур, законів художнього мислення у фольклорі дала змогу авторові роботи простежити функції історичної трансформації полісемантичних реалій, мотифем, мотивів, міфологем фольклорних текстів у літературних творах XVII - XX ст., розкрити закономірності і специфіку міжмистецьких взаємозв'язків, показати динаміку поетичного мислення в народній та професійній культурі. Спостереження показали, що для виявлення фольклорно-літературних взаємовпливів, мистецьких традицій етносу недостатньо вивчення вербального, акціонального та міфологічного кодів кожного із цих мистецтв. Об'єктивніше вони можуть бути витлумаченими з урахуванням комунікативних структур мотивів та сюжетів,просторово-хронологічних параметрів їх функціонування, контекстуального взаємообміну і взаємозбагачення. Новим у дисертації є переосмислення фольклорного матеріалу у контексті цілісної філософської системи еволюції національної словесності, визначення українського ліро-епосу як стійкої мікросистеми єдиного світоглядного і художнього комплексу духовної культури. На тлі європейської фольклорно-літературної "історії" автором розглянуто проблему виконавської генези та інтерпретації дум, історичних пісень та їх колективного відтворення, на підмурівку яких і зросла нова та новітня українська література, склалася родово-жанрова система, гетерогенний тип культури, особливості художньої ментальності. Значна увага зосереджена на дифузних процесах поетичної природи ліро-епосу і літератури. Специфіковано особливості розвитку української літератури, що відбувався у надзвичайно складних історичних умовах, які визначили місце народної творчості як джерела енергії, творчогонатхнення для митців різних творчих інтенцій і часів; як виразника гуманістичних ідей, національної ідентичності, патріотизму; і як скарбниці високої духовності і постійно діючого імпульсу для саморозвитку культури. Хоч нова українська література пізніших часів була суголосною з процесами функціонування різних творчих методів і розвивалася за власними іманентними законами, вона залишається в рамках національного духовного і художнього генофонду, зберігаючи пам'ять фольклору, роль якого в історії української словесності така ж велика, як античності для світової культури.