Реєстраційний номер
0514U000423, Докторська дисертація
На здобуття
д.філол.н.
Дата захисту
25-06-2014
Статус
Захищена
Назва роботи
Рефлексії про фаустівську культуру в літературному процесі Європи та США 1920-1930-х рр.: естетика, поетологія, типологія.
Здобувач
Степанова Ганна Аркадіївна,
Керівник Нарівська Валентина Данилівна
Опонент Рихло Петро Васильович
Опонент Силантьєва Валентина Іванівна
Опонент Кравченко Леся-Рома Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню актуальної сучасної наукової проблеми взаємодії філософії та художньої літератури. Вперше розглядаються сутність і роль знакової роботи ХХ століття - "Присмерк Європи" Освальда Шпенглера у становленні та розвитку літературного процесу 1920-1930-х рр. Осмислюється ґенеза та концептуальний смисл фаустівської культури як домінанти праці "Присмерк Європи", увиразнюються шпенглерівські прасимволи фаустівської культури як форми її концептуального виявлення. Узагальнюються чинники культурфілософської, літературознавчої і художньої рецепції роботи О. Шпенглера "Присмерк Європи". Аналізується процес взаємодії та взаємовпливу концепції фаустівської культури та літератури на трьох рівнях - естетичному, поетологічному, типологічному, - як такий, що продукував нову якість літератури у її подальшому розвитку. Акцентується естетичний, художній та літературознавчий смисл феноменів "фаустівська культура", "присмерковість" як найважливіших світоглядних концептів кризового стану епохи не лише першої третини, а й ХХ ст. в цілому з аналізом їх заломлення в літературному процесі часу. Аналізуються форми і способи художньо-естетичного заломлення концептів фаустівської культури (присмерковість, фаустівский тип особистості, місто, ідея вічного пізнання і перетворення світу) в поетології творів західноєвропейської, американської, російської та української літератур. В роботі увиразнені взаємозв'язки та взаємообумовленість парадигми розвитку фаустівської культури, спалахів її активності та актуалізації фаустівської теми в літературі Відродження, романтизму, модернізму. Осягнута діалектика розвитку культурної та художньої свідомості епох Відродження, романтизму, модернізму в аспекті буття концептів фаустівської культури. В дисертації проаналізовані особливості становлення нового типу героя в літературі 1920-1930-х рр. на засадах фаустівського культурно-літературного архетипу, оприявленого в образах "людини-артиста", "маргінала-іммораліста", "героя-завойовника", "слуги", "вченого" та ін. як модифікацій шпенглерівського образу фаустівської людини.
Дата реєстрації
2014-07-29
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-29