Реєстраційний номер
0518U000151, Докторська дисертація
На здобуття
д.мед.н.
Дата захисту
31-05-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичне обгрунтування лікувальної тактики на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки (клініко-експериментальне дослідження)
Здобувач
Бенедикт Володимир Володимирович,
Керівник Дзюбановський Ігор Якович
Керівник Дзюбановський Ігор Якович
Опонент Тамм Тамара Іванівна
Опонент Тамм Тамара Іванівна
Опонент Матвійчук Богдан Олегович
Опонент Матвійчук Богдан Олегович
Опонент Шапрниський Володимир Олександрович
Опонент Шапрниський Володимир Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України"
Опис
Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки шляхом експериментального патогенетичного обґрунтування розвитку функціональної непрохідності тонкої кишки в післяопераційному періоді після ліквідації її механічної непрохідності, а також розробки і впровадження нових та удосконалення існуючих декомпресійних операційних і медикаментозних способів посилення адаптаційно-компенсаторних процесів у кишці для профілактики і лікування моторно-евакуаторних порушень травного каналу в інтра- та післяопераційному періодах. На основі отриманих в експерименті даних щодо морфо функціональних порушень встановлено, що до та після ліквідації механічної непрохідності тонкої кишки функціональна непрохідність розвивалася внаслідок дефіциту іонів кальцію, енергетичного голодування з вираженим оксидативним стресом, порушення локальної імунної резистентності та структурної організації на субклітинному, клітинному та тканинному рівнях у стінці тонкої кишки, що викликає виражений парез травного каналу в ранньому післяопераційному періоді. На основі цих даних розроблено комплекс медикаментозних та операційних заходів, що дозволили ефективно боротися з проявами динамічної непрохідності в ранньому післяопераційному періоді, що привело до прискорення відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу після хірургічного лікування на 2–3 доби, зменшення кількості гнійно-септичних ранових та респіраторних ускладнень, зниження термінів стаціонарного лікування хворих майже на 5 діб.
Дата реєстрації
2018-06-21
Додано/оновлено в НРАТ
2020-07-03 / 2026-06-30