Реєстраційний номер
0519U000047, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
18-12-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Рання діагностика та профілактика прогресування післятравматичного та ідіопатичного коксартрозу у дорослих
Здобувач
Луцишин Вадим Григорович, Кандидат медичних наук
Керівник Калашніков Андрій Валерійович
Консультант Калашніков Андрій Валерійович
Опонент Герцен Генріх Іванович
Опонент Філіпенко Володимир Акімович
Опонент Полівода Олександр Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа Інститут травматології та ортопедії НАМН України
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науковопрактичної проблеми, що повязана з ранньою діагностикою, профілактикою
35
прогресування та лікуванням хворих з початковими стадіями ідіопатичного та
післятравматичного коксартрозу.
Порівняння найближчих результатів лікування на етапах
дослідження через 1, 3 та 6 місяців проведено у двох групах хворих. Хворим
основної групи (n=105) виконано діагностично-лікувальну артроскопію з
метою відновлення або адаптації конгруентності кульшового суглоба.
Хворим контрольної групи (n=120) проводили консервативну терапію.
В результаті проведеного клінічного, магнітно-резонансного,
гістоморфологічного, артроскопічного, біомеханічного та статистичного
дослідження встановлено, що позитивний ефект медикаментозної терапії
зберігається протягом перших 3 місяців із моменту початку консервативного
лікування, тоді як після артроскопічного відновлення або адаптації
конгруентності кульшового суглоба позитивна динаміка больового синдрому
та функціональної спроможності відмічалася через 3 місяці після артроскопії,
а через 6 місяців від початку лікування у цих пацієнтів відмічено достовірно
меншу на 19,2% інтенсивність больового синдрому з покращенням
функціональної спроможності кульшового суглоба в середньому на 12,1% в
інтервалі спостереження 3-6 місяців після операції в порівнянні з хворими,
котрі отримували модифікуючу перебіг захворювання терапію.
Встановлено, що застосування внутрішньосуглобової інфузії
місцевого анестетика у хворих після виконання артроскопії кульшового
суглоба достовірно знижує частоту вираженого больового синдрома в 13
разів (СШ: 0,06; 95% ДІ: [0,007-0,46]), а інтенсивність болю – в середньому в
7 разів (р<0,05), також сприяє зниженню частоти використання додаткових
парентеральних анальгетиків в середньому на 13,7%.
При порівнянні середніх значень оцінки рухової функції кульшового
суглоба на етапах дослідження між основною та контрольною групами
встановлено значущі відмінності у показниках модифікованої шкали Харріса
через 1, 3 та 5 років від початку лікування (р<0,001). Показники за цією
шкалою були вищими відповідно на 23,2%, 28,8% та 32,8% в основній групі.
Нами також встановлено відмінності в частоті хворих, які
потребували тотального ендопротезування кульшового суглоба через 1 рік
(СШ: 0,33; ДІ: [0,1-1,03], р=0,047), 3 роки (СШ: 0,33; ДІ: [0,17-0,65]) та через
5 років (СШ: 0,43; ДІ: [0,22-0,82], р=0,009), яка була меншою у хворих
основної групи
Дата реєстрації
2019-01-17
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29