Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0526U000101, Докторська дисертація На здобуття Доктор наук з державного управління Дата захисту 06-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Комплексний механізм формування внутрішньої безпекової політики. Здобувач Татарнікова Тетяна Олександрівна, Кандидат юридичних наук Опонент Кравчук Олег Вікторович Опонент Сергієнко Лариса Василівна Опонент Бєлай Сергій Вікторович Опис У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми з теоретико-методологічного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення та функціонування комплексного механізму формування внутрішньої безпекової політики. З урахуванням визначеної мети дисертаційного дослідження виділено науково-теоретичні, методологічні та практико орієнтовані завдання, а саме: визначено сутнісну характеристику та змістове наповнення формування внутрішньої безпекової політики і окреслено методологічні підходи до організації функціонування державної служби як суб’єкта формування внутрішньої безпекової політики. Науково обґрунтовано побудову системи забезпечення внутрішньої безпеки держави і на основі системного аналізу визначено стратегічні орієнтири вдосконалення механізмів формування внутрішньої безпекової політики держави, а також виокреслено пріоритетні напрями розвитку внутрішньої безпекової політики України і обґрунтовано критерії оцінки ефективності механізмів формування внутрішньої безпекової політики. Було визначено напрями формування концептуальної моделі безпеки соціального об’єкта і надано пропозиції щодо модернізації системи забезпечення внутрішньої безпеки, та удосконалено механізми формування та реалізації ситуаційної моделі забезпечення внутрішньої безпеки. Об’єктом дослідження є внутрішня безпекова політика держави, а предмет дослідження – комплексний механізм формування внутрішньої безпекової політики. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять такі загальнонаукові й спеціально-наукові методи: історичний підхід – для характеристики етапів розвитку внутрішньої безпекової політики щодо переваги тих чи інших механізмів державного управління; метод декомпозиції – для розкриття мети дослідження й постановки завдань; абстрактно-логічний метод – для аналізу літературних джерел, теоретичного узагальнення й формування висновків; гіпотетико-дедуктивний і аксіоматичний методи пізнання – для обґрунтування й підтвердження правильності методології дисертаційного дослідження; метод статистичного аналізу – для з’ясування сучасного стану розвитку внутрішньої безпекової політики; метод системно-структурного аналізу – для розгляду структури й компетенції органів державної виконавчої влади в досліджуваній сфері; соціологічний і категоріальний методи – для оцінки значущості впливу окремих факторів на результативність діяльності з забезпечення безпекової політики; детермінантний метод аналізу – для визначення складових методології управління безпекою суспільства та держави, а саме: категорій, принципів, норм, цінностей; метод емпіричного дослідження – для визначення специфіки управління безпекою суспільства та держави на державному та регіональному рівнях; порівняльно-описовий метод – для порівняння вітчизняної та зарубіжної практики управління безпекою суспільства та держави на державному й регіональному рівнях; структурно-функціональний аналіз – для систематизації складових комплексного механізму управління безпекою суспільства та держави; програмно-цільове й індикативне планування – для окреслення перспектив розвитку складових безпеки України. Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства освіти і науки України, наукові публікації українських й зарубіжних вчених. Наукова новизна дисертаційної роботи й отриманих результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми у державно-управлінській галузі відносно теоретико-методологічного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення та реалізації комплексного механізму формування внутрішньої безпекової політики. Автором уперше: запропонована і обґрунтована концепція формування безпекового суспільства, що заснована на аналітичних категоріях конфліктології, які описують взаємодію суспільства і держави з позицій політичного реалізму через вплив сучасної системи багатопартійності політичного життя суспільства і його самосвідомості на розвиток цивільних ініціатив, та вплив державно-управлінських систем в економіці держави і організаційно-соціальної структури суспільства на розвиток демократичних засад, через залежність формування цивілізованого громадянського суспільства від ефективності національної безпеки і активності міжнародної діяльності як держави, так і її громадських інститутів, а також визначено теоретико-методологічні параметри дослідження чинників формування безпеки особи, суспільства і держави, концептуалізація логіки дослідження соціально-політичних чинників і структурних елементів безпеки і політичної безпеки, та виявлення соціального контексту політико-юридичних та нормативно-правових уявлень про внутрішню безпеку в державі. Дата реєстрації 2026-04-16 Додано в НРАТ 2026-04-16 Закрити