Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0820U100372, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Соціальне виховання учнівської молоді у християнських конфесіях народів Північного Приазов’я.

Здобувач

Кузнєцова Марина Миколаївна, к.соц.комунік.

Керівник Шевченко Юлія Михайлівна
Опонент Гавриленко Тетяна Леонідівна
Опонент Коляда Наталія Миколаївна
Рецензент Москальова Людмила Юріївна
Рецензент Яковенко Ірина Олександрівна

На здобуття

Доктор філософії, 011, Освітні, педагогічні науки

Дата захисту

13-11-2020

Опис

АНОТАЦІЯ Кузнєцова М. М. Соціальне виховання учнівської молоді у християнських конфесіях народів Північного Приазов’я – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, 2020. У дисертації на основі теоретичного аналізу проблеми розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики соціального виховання учнівської молоді в християнських конфесіях народів Північного Приазов’я. У дослідженні представлено теоретичне осмислення когнітивного потенціалу культурних практик представників різних релігій, коли особливості національного характеру та релігійні уподобання формують певні ментальні зразки, які відіграють роль приписів для поведінки в даному культурному співтоваристві, а також соціокультурні константи. Відтак в умовах сучасного інформаційно-комунікативного суспільства пошук шляхів і методів для створення ситуації оптимальної згоди, діапазону толерантності є ключовим завданням як державної політики, так і сучасної методичної науки, спрямованої на досягнення соціальної довіри як чинника економічного зростання, соціальної стабільності та особистої безпеки. Дослідження охоплює комплекс проблем, пов’язаних з аналізом предметно-змістовних і категоріально-формальних способів соціального виховання учнівської молоді, зокрема й у прагматичному вимірі – через процесуальність соціального виховання (основні механізми соціалізації, соціальний вплив на вихованця, програми й методики соціального розвитку тощо), а також через змістовність (ідеї соціального виховання, теорії соціалізації, закони, основні підходи до соціального виховання тощо). Цей комплекс може бути вагомим арсеналом для представників соціально-культурної сфери, сучасних учителів та працівників соціальної служби, вихователів недільних шкіл тощо. З’ясовано, що більшість представників Північного Приазов’я належали до християнських течій (православ’я, протестантизм, католицизм), і саме ці представники мали найбільший вплив на соціальне виховання людей, прищеплюючи їм норми християнської етики. В умовах розмаїтого релігійного середовища проблема соціального виховання набуває особливої гостроти, оскільки не завжди учні демонструють високий рівень соціальної відповідальності, соціальної вихованості та соціальної активності, а отже, не завжди можуть вільно спілкуватися, розкриваючи себе як людину соціальну, долаючи ті соціальні бар’єри, що виникають перед нею. Встановлено, що соціальне виховання учнівської молоді зумовлюється не лише причинами суперечностей у процесах її соціалізації. Серед сукупності різноманітних проблем виокремлено низку найактуальніших, що перебувають у політичній, економічній, релігійній, культурній площині. Наразі в парадигмі соціального виховання в християнських конфесіях більшої ваги набувають процеси трансформації в релігійній сфері України, зумовлені як державною політикою в сфері релігій, так і релігійними потребами самого суспільства. Доведено, що в народів Північного Приазов’я, як і в інших європейських народів, склалася своєрідна система соціального виховання, а християнська релігія постала її духовною основою. Ключем до нормалізації взаємин у соціумі, а відтак благополуччя, є дотримання християнських заповідей любові. Взаємозв’язки між представниками різних релігій і етнічних груп, які з давніх часів переселилися на територію Північного Приазов’я, мають привернути до себе більше пильної уваги з боку фахівців соціальної сфери, сфери освіти і культури. На підставі аналізу широкої парадигми наукових досліджень, що висвітлюють безпосередньо або опосередковано торкаються означеної теми, нами виокремлено положення про те, що проблему соціального виховання учнів можна розв’язати в процесі освітньої діяльності, при цьому слід звернути увагу на низку ідей, зокрема формування соціальної відповідальності, набуття досвіду реалізації соціальних умінь. У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; вказано на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження; означено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; виокремлено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.