Реєстраційний номер
0821U100350, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-02-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Характеристика маркерів ремоделювання міокарда лівого шлуночка і стану системи оксиду азоту при фізіологічних впливах та експериментальних патологічних станах.
Здобувач
Ісаченко Марія Ігорівна,
Керівник Колесник Юрій Михайлович
Опонент Хара Марія Романівна
Опонент Портниченко Алла Георгіївна
Рецензент Ганчева Ольга Вікторівна
Рецензент Іваненко Тарас Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медичний університет
Опис
Метою роботи було з’ясувати характер співвідношення маркерів ремоделювання міокарда лівого шлуночка серця і особливості стану системи оксиду азоту при фізіологічних впливах (переривчаста 15-денна та 60-денна гіпоксія) та патологічних станах (спадкова артеріальна гіпертензія – SHR та ендокринно-сольова модель артеріальної гіпертензії).
Для реалізації мети були сформовані наступні завдання: вивчення масометричних і морфо-денситометричних характеристик кардіоміоцитів, стану системи оксиду азоту та маркерного профілю ремоделювання в інтактних щурів лінії Wistar; щурів лінії Wistar, які піддавалися 15-денній та 60-денній довготривалій переривчастій гіпоксії; щурів з есенціальною артеріальної гіпертензією (лінії SHR) та в щурів лінії Wistar з ендокринно-сольовою моделлю артеріальної гіпертензії, та визначення патогенетичних особливостей перебудов «геометрії» серця в залежності від стану системи оксиду азоту, етіопагенетичного чиннику та тривалості його впливу на серцево-судинну систему за результатами отриманих даних і їхнього аналізу.
У дисертаційній роботі експериментально доведено, що ремоделювання міокарда розвивається як при фізіологічних, так і патологічних впливах на серцево-судинну систему, а характер співвідношення маркерів ремоделювання та стан системи оксиду залежать від етіології та тривалості впливу.
Розроблено інформативні критерії характеру ремоделювання міокарда в експерименті та визначено, що короткотривала переривчаста гіпоксія формує фізіологічне ремоделювання міокарда за гіпертрофічним типом із підвищенням пружно-еластичних властивостей серцевого м’язу та зниженням інтенсивності загибелі кардіоміоцитів. Проте, довготривала гіпоксія призводить до патологічного ремоделювання міокарда за фіброзно-апоптотичним типом з вираженою гіпертрофією, фіброзом, збільшенням жорсткості міокарда та масивним апоптозом кардіоміоцитів. Розвиток АГ, незалежно від етіопатогенетичних особливостей, формує патологічне ремоделювання міокарда, характер якого має модельні відмінності: у випадку з есенціальною – це гіпертрофічно-фіброзний тип ремоделювання з помірно вираженими процесами апоптозу, при ендокрино-сольовій – гіпертрофічно-апоптотичний тип.
Обґрунтована патогенетична роль системи оксиду азоту в ремоделюванні міокарда при впливах на серцево-судинну систему, що характеризується підвищенням мРНК усіх 3-х ізоформ NOS на тлі збільшення концентрації нітротирозину в плазмі щурів. Доведена етіопатогенетична залежність змін ізоформного профілю ферменту NOS при тривалих гіпоксичних впливах і АГ, що призводе до зменшення рівня нітритів на фоні збільшення нітротирозину.
Дата реєстрації
2021-03-03
Додано/оновлено в НРАТ
2021-03-03 / 2026-06-30