Інформація
Реєстраційний номер
0823U100438,
Назва роботи
Тактичні та технічні особливості хірургічного лікування раку прямої кишки та їх удосконалення
Здобувач
Савенков Дмитро Юрійович,
На здобуття
Доктор філософії, 222, Медицина
Дата захисту
28-06-2023
Опис
Дисертаційна робота присвячена підвищенню якості хірургічного лікування раку прямої кишки за рахунок зниження частоти неспроможності швів колоректального анастомозу та якості лімфодисекції при використанні IСG технології і мініінвазивної хірургії. Матеріалом дослідження слугували дані медичної документації (амбулаторних карт, історій хвороби, операційних журналів), сформованих у процесі обстеження, лікування та динамічного спостереження 102 пацієнтів на базі Дніпровського обласного онкологічного диспансеру з урахуванням практичних рекомендацій Європейської асоціації медичних онкологів (ESMO) і міжнародних практичних рекомендацій (NCCN) 2016-2019 років. У дослідження було включено 102 хворих (55 – жіночої і 47 – чоловічої статі) з неопластичними ураженнями (аденокарциномою) дистальних відділів товстої кишки Іа-ІV ступеню. В залежності від техніки виконаного оперативного втручання було виділено дві клінічні групи. До І групи увійшли 53 пацієнта (52,0 %) на РПК, яким була виконана лапароскопічна передня резекція прямої кишки за стандартизованою методикою з формуванням апаратного колоректального анастомозу по типу «кінець в кінець». Групу дослідження склали 49 хворих (48,0 %), яким була виконана аналогічна операція, але перед формуванням анастомозу була проведена флуоресцентна ангіографія (ФАГ) з індоціаніном зеленим (IСG-технологія) з метою об'єктивної оцінки ступеня кровопостачання ділянок кишки, що анастомозуються. Крім того, у 42 (85,7 %) пацієнтів виконувалась лімфографія, з метою визначення її ефективності стосовно обсягу лімфодисекції, що виконувалась. Наукова новизна дослідження. Проведеним дослідженням підтверджено, що стандартна передня резекція прямої кишки у пацієнтів з колоректальним раком після неоад'ювантної хіміопроменевої терапії часто має грізне ускладнення у вигляді неспроможності колоректального анастомозу, основною причиною якого є відсутність об’єктивної оцінки кровообігу у куксах резектованої та анастомозованої кишки. В процесі дослідження, отримано нові дані щодо наявності кореляційної залежності частоти розвитку і виразності післяопераційних ускладнень з морфологічним аналізом стану мікроціркуляторного русла прямої кишки в зоні її резекції та формування анастомозу після перенесеної хіміопроменевої неоад’ювантної терапії. Визначено загальні характеристики і показано переваги технології інтраопераційної флуоресцентної ангіографії з індоціаніном зеленим та обґрунтовано можливість включення зазначеної методики в стандарти хірургічного лікування колоректального раку. Встановлено зв'язок результатів інтраопераційної флуоресцентної ангіографії з послідуючою життєздатністю тканин анастомозованих ділянок кишки. Нами доведено високу ефективність методики інтраопераційної ICG-ангіографії, яка асоціюється зі зниженням частоти розвитку неспроможностей колоректального анастомозу в ранньому післяопераційному періоді, що підвищує ефективність операції за рахунок більш якісного післяопераційного періоду та скорочення термінів стаціонарного лікування. Зменшення кількості ускладнень сприяє прискоренню соціально-трудової реабілітації оперованих і покращенню їх якості життя. Практичне значення результатів дослідження. На підставі отриманих результатів удосконалено тактику та технічні особливості хірургічного лікування пацієнтів з колоректальним раком. Доведено, що розроблений алгоритм використання інтраопераційної флуоресцентної ICG-ангіографії дозволив ефективно попереджувати ранні післяопераційні ускладнення з боку колоректального співустя, що відображається на якості хірургічного втручання та результатах лікування. Проведені дослідження показали, що інтраопераційна IСG-технологія – легко здійснена та безпечна методика хірургічної тактики при виборі місця перетину товстої та прямої кишки для накладання колоректального анастомозу при хірургічному лікуванні раку прямої кишки. Інтраопераційне проведення флуоресцентної ангіографії у пацієнтів, оперованих з приводу раку прямої кишки, можна вважати методом профілактики неспроможності анастомозу, оскільки використання названої технології попереджало можливість розвитку неспроможності анастомозу в ранньому післяопераційному періоді у 100 % осіб зазначеної категорії за рахунок об'єктивізації стану мікроциркуляції крові в ділянці анастомозу