Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100510, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Взаємозв’язок уроку і позакласної роботи як чинник формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями

Здобувач

Утьосов Ян Андрійович,

Керівник Вержиховська Олена Миколаївна
Опонент Чеботарьова Олена Валентинівна
Опонент Косенко Юрій Миколайович
Рецензент Гончарук Наталія Миколаївна
Рецензент Докучина Тетяна Олександрівна

На здобуття

Доктор філософії, 016, Спеціальна освіта

Дата захисту

15-06-2023

Опис

Дисертаційне дослідження присвячено розробленню й апробації спеціальної методики взаємозв’язку уроку і позакласної роботи для формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями (далі – ІП). У науковій роботі охарактеризовано соціальну компетентність підлітків з ІП, обґрунтовано її основні структурні компоненти, представлено показники формування соціальної компетентності підлітків, доведено значущість взаємозв’язку уроку та позакласної роботи у формуванні соціальної компетентності підлітків з ІП. На основі аналізу та узагальнення психолого-педагогічної літератури уточнено розуміння сутності поняття «соціальна компетентність» особистості як інтегративного особистісного формування, яке поєднує базові та спеціальні компетентності. Визначено, що соціальна компетентність є якістю, яка обумовлює успішність соціалізації. Під соціальною компетентністю у нашому дисертаційному дослідженні розуміємо інтегративну характеристику особистості, яка включає рівневі та змістові аспекти соціальної поведінки й мобільності, необхідні для успішної соціалізації та соціальної адаптації в системі суспільних взаємин. Вона включає систему знань про соціальні норми взаємодії, соціальну активність особистості, особливості сприймання соціальної дійсності, досягнення відповідних соціальних цілей у специфічних умовах, здатність використовувати ресурси соціального оточення та особистісний потенціал із метою досягнення позитивних результатів, готовність до саморозвитку і творчої діяльності, дотримання вимог виконання громадянського обов’язку, вміння адаптуватися та приймати будь-які соціальні умови довкілля, здатність до соціальної взаємодії у різних видах діяльності. У дисертаційній роботі визначено найбільш суттєві компоненти соціальної компетентності: операційно-змістовий, особистісно-регуляторний, мотиваційно-емоційний, поведінковий. Для їх дослідження виокремлено показники соціальної компетентності: здатність до аналізу соціальних ситуацій, прогнозування, планування та досягнення результату, соціальна обізнаність, сформованість соціальної рефлексії, уміння оцінювати та регулювати власну поведінку, сформованість соціально спрямованої мотивації та емпатійних тенденцій у поведінці, застосування набутих компетенцій у поведінці, володіння здатністю працювати в команді. Розроблено узагальнені рівні сформованості соціальної компетентності у підлітків з інтелектуальними порушеннями: високий, достатній, середній, мінімальний.