Реєстраційний номер
0824U000583, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-01-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Творча спадщина Ернеста Контратовича в контексті розвитку закарпатської школи живопису
Здобувач
Чейпеш Анна Ігорівна, Доктор філософії
Керівник Белічко Наталія Юріївна
Опонент Гаврош Оксана Іванівна
Опонент Дундяк Ірина Миколаївна
Опонент Міщенко Ірина Іванівна
Рецензент Денисюк Ольга Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Опис
Дисертація є першим комплексним дослідженням творчої спадщини Ернеста Контратовича (1912–2009) в контексті розвитку закарпатської школи живопису. Актуальність дослідження обумовлена недостатнім вивченням художнього доробку закарпатського митця, його методів роботи та ролі Е. Контратовича в процесі становлення художньої школи Закарпаття. Мета роботи – здійснити мистецтвознавчий аналіз творчої спадщини Е. Контратовича, розкрити характерні стилістичні та образотворчі засоби його художньої діяльності в контексті культурно-мистецького осередку Закарпаття ХХ століття. Дослідження сучасного стану наукової теми підтвердило недостатність вивчення живописного доробку Е. Контратовича і відсутність комплексної праці з обраної теми. Систематизація та вивчення історіографічного матеріалу доводить постійну цікавість до особистості митця, проте його творчість згадується здебільшого в узагальнюючих працях, присвячених закарпатському живопису. Наявні альбоми, присвячені Е. Контратовичу, охоплюють окремі періоди його творчої діяльності та презентують найвідоміші твори митця. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному мистецтвознавчому аналізі творчої спадщини художника, виявленні нових фактів творчості митця, визначенні й окресленні впливу німецького експресіонізму на художню стилістику творів побутового жанру раннього періоду (1930–1945), характеристиці художньо-стильових особливостей живописних творів побутового та пейзажного жанрів як провідних у творчості митця; шляхом
атрибуції здійснено датування дев’яти живописних творів Е. Контратовича з колекції НХМУ, введено в науковий обіг раніше невідомий твір з колекції НХМУ. Застосовані методи дослідження базуються на положеннях системності та комплексного підходу для вирішення поставлених в обраній науковій темі завдань.
Окреслено основні культурно-мистецькі процеси на Закарпатті у 1920-х – 1930-х роках. Визначено, що після входження території Підкарпатської Русі до складу Чехословацької республіки культурне життя зазнало значного розвитку та підйому. Завдяки прихильному ставленню Президента ЧСР Т.Г. Масарика до мешканців новоприєднаної території та проведеним реформам у галузі освіти, науки тощо виникли нові сприятливі умови для розвитку культурно-мистецького середовища. Влада підтримувала створення спілок, об’єднань, товариств, засновування нових шкіл, проведення просвітницької роботи серед населення. Товариство «Просвіта», яке популяризувало українську культуру, заохочувало місцевих мешканців до збирання та збереження пам’яток народного промислу, писемності та побуту. Завдяки ініціативі художників А. Ерделі та Й. Бокшая створено Товариство діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі (1931), на щорічних виставках яких було представлено оригінальний та самобутній світ підкарпатських митців. Члени товариства брали участь у виставках поряд із чехословацькими художниками, організовували персональні.
Висвітлено ключові чинники, які сприяли становленню закарпатської школи живопису на початку ХХ століття. Перш за все, виникнення школи є заслугою А. Ерделі та Й. Бокшая, які доклали значних зусиль для об’єднання спільною метою місцевих підкарпатських художників у 1920-х – 1930-х роках. Вони організували перший навчальний заклад з професійною художньою підготовкою «Публічну школу малювання» (1927), в якому викладання було на рівні художніх академій. Першими випускниками трирічної школи були А. Борецький, Е. Контратович, А. Коцка та З. Шолтес, які продовжили розвивати традиції та навчати молодь. Окрім цього, А. Ерделі та Й. Бокшай при заснуванні закарпатської школи орієнтувалися на ті новації, які були притаманні таким школам, як Барбізонська школа (Франція), Нодьбанська школа та Кечкеметська художня колонія (Угорщина).
Розглянуто пейзаж та побутові твори соціально-викривальної тематики раннього періоду (1930–1945). Визначено, що на початку творчості Е. Контратович звертався до портрета, пейзажу та побутового жанрів, релігійної та міфологічної тематики. Найбільше художник приділяв увагу пейзажному та побутовому жанрам, що обумовлено історичними подіями, які відбувалися на території верховинської частини сучасного Закарпаття. Висвітлюючи наслідки світової економічної кризи 1930-х років, Е. Контратович визначив основні теми раннього періоду – жебрацтво, каліцтво, голод та смерть. У творах соціально-викривального змісту художник використовував стилістичні набутки німецького експресіозніму, зокрема, деформацію, гіперболізацію, експресивний малюнок, фантазійність тощо. На противагу трагічним сюжетам висвітлював обрядові свята верховинців, їх міфологічні вірування та процес повсякденної праці. Окремо на цьому етапі звучить тема материнства. У роки окупації угорськими військами Підкарпатської Русі, художник звертався до військової тематики.
В ранньому періоді Е. Контратович створив перші твори
Дата реєстрації
2024-01-22
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-22 / 2026-07-15
