Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001303, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-05-2024 Статус Захищена Назва роботи Сім’я як чинник розвитку соціального інтелекту молодших школярів під час дистанційного навчання Здобувач Суходоля Юлія Олегівна, Керівник Потапчук Євген Михайлович Опонент Хуртенко Оксана Вікторівна Опонент Шпак Марія Мирославівна Опонент Завацька Наталія Євгенівна Рецензент Руденок Алла Іванівна Опис Суходоля Ю. О. Сім’я як чинник розвитку соціального інтелекту молодших школярів під час дистанційного навчання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2024. Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо розвитку соціального інтелекту молодших школярів у сім’ях під час дистанційного навчання шляхом удосконалення соціально-психологічного супроводу цього процесу. Висвітлено стан розробленості проблеми дослідження в Україні та за кордоном, здійснено теоретичне обґрунтування детермінації сім’ї у процесі розвитку дитини; описано феноменологію явища «соціальний інтелект», його зміст, критерії, структуру, особливості розвитку у молодших школярів в сім’ях. За результатами аналізу наукової літератури уточнено зміст дефініції «соціальний інтелект молодшого школяра» (інтеграційна характеристика, що поєднує прояв його самооцінки та розуміння цінності інших, проявляється у взаємодії з іншими школярами і дорослими, які задіяні в освітньому процесі та є поза ним, передбачає розуміння і застосування норм і правил соціальної поведінки та комунікації, виявленні почуття відповідальності за власні дії (вчинки) та їхні наслідки на підставі аналізу і рефлексії) та його функції. Виокремлено такі складові структури СІ молодших школярів: компоненти СІ – регулятивний, поведінковий, когнітивний; показники соціального інтелекту – соціалізованість, соціальна адаптованість, соціальна компетентність; товариськість, відповідальність, організованість, самостійність; соціальна активність, самостійність, умотивованість, рефлексія, емоційна стійкість, соціально-перцептивна компетентність, самоактуалізація, самоповага. Досліджено теоретико-методологічні підходи науковців щодо дослідження сутності та функціонального значення сім’ї для розвитку соціального інтелекту молодших школярів. Головна увага була спрямована на визначення подібності та розбіжності у поглядах вчених на сутність та зміст сім’ї, її функціонал та значення для процесу розвитку СІ, на сам феномен СІ та його внутрішній зміст, на взаємодію суб’єктів розвитку соціального інтелекту молодших школярів у сім’ях в умовах дистанційного навчання. Систематизовано організаційно-психологічні особливості професійної діяльності педагогічного колективу школи та шкільного психолога, діяльності батьківського комітету та сімей у межах їх взаємодії, які у подальшому могли вплинути на розвитку їх здатності до розвитку у молодших школярів СІ під час дистанційного навчання; сформовано відповідний набір психодіагностичних засобів (із зазначенням їх авторів, назв, діагностичних показників тощо), конкретизовано наукові доробки щодо визначення чинників підвищення результативності професійної діяльності педагогічного колективу школи та шкільного психолога, діяльності батьківського комітету та сімей у межах їх взаємодії щодо розвитку у молодших школярів СІ під час дистанційного навчання. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено теоретичну модель соціально-психологічного супроводу розвитку соціального інтелекту молодших школярів у сім’ях під час дистанційного навчання, яка передбачає наявність мети, завдань, принципів, рівнів та структури взаємодії. Розроблено авторський тренінг «Розвиток соціального інтелекту молодших школярів у сім’ях під час дистанційної форми навчання», який проводився з усіма залученими до емпіричного дослідження особами упродовж року, по 2 години щотижнево за варіативним вибором (загалом 76 годин). Аналіз результатів експериментального дослідження за рівнями розвитку компонентів СІ молодшого школяра в сім’ї в умовах дистанційного навчання та їх статистична обробка підтвердили припущення і статистично засвідчили значущі позитивні зміни у експериментальній групі, а, отже, і ефективність запропонованої теоретичної моделі соціально-психологічного супроводу розвитку соціального інтелекту молодших школярів у сім’ях під час дистанційного навчання та її практичного відображення у освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні практичних рекомендацій батькам та педагогам щодо соціально-психологічного супроводу розвитку соціального інтелекту молодших школярів під час дистанційного навчання. Дата реєстрації 2024-03-20 Додано в НРАТ 2024-05-07 Закрити