Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001983, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-06-2024 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація анестезіологічного забезпечення при ендопротезуванні кульшового і колінного суглобів у пацієнтів з цукровим діабетом Здобувач Зенкіна Лариса Миколаївна, Керівник Галушко Олександр Анатолійович Опонент Коломаченко Віталій Іванович Опонент Дмитрієв Дмитро Валерійович Рецензент Анкін Микола Львович Рецензент Недашківський Сергій Михайлович Опис Ендопротезування кульшового та колінного суглобів (ЕККС) є актуальним провідним методом ортопедичної корекції, що дозволяє значно покращити якість життя хворих. Завдяки даному методу лікування хворі швидко забувають про біль, відновлюють працездатність та повертаються до повноцінного життя [1]. Серед факторів, що подовжують перебування хворого у стаціонарі та погіршують результати лікування, називають похилий вік [2], ожиріння [3] та цукровий діабет [4]. Цукровий діабет (ЦД) є одним з найпоширеніших захворювань, що негативно впливають на результати ортопедичних операцій [5-8]. Проте методика анестезіологічного забезпечення операцій ЕККС потребує значних уточнень і вдосконалення. Зокрема, не визначені оптимальні методи інтраопераційної анестезії при ЕККС, корекції больового синдрому в ранньому, не розроблена тактика періопераційного ведення цих пацієнтів у разі тяжкої супутньої патології, зокрема, за наявності ЦД. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ України імені П.Л.Шупика за темою «Розробка і обґрунтування програм профілактики та лікування пацієнтів із коморбідною патологією органів та систем» (№ державної реєстрації 0122U002416). Мета дослідження: покращення результатів ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет шляхом 3 удосконалення методів періопераційного анестезіологічного забезпечення. Завдання дослідження: 1. Визначити особливості перебігу періопераційного періоду та порівняти результати лікування у хворих з операціями ендопротезування кульшового суглоба і ендопротезування колінного суглоба. 2. Встановити характерні особливості динаміки гемодинамічних показників в періопераційному періоді у хворих на цукровий діабет, яким проводили ендопротезування кульшового і колінного суглобів при застосуванні різних методів анестезії. 3. Оцінити зміни вуглеводного обміну та вираженості діабетичної нейропатії у хворих на цукровий діабет, яким проводили ендопротезування кульшового і колінного суглобів при застосуванні різних методів анестезії. 4. Дослідити показники больового синдрому під час анестезіологічного забезпечення і в ранньому післяопераційному періоді при ендопротезуванні кульшового та колінного суглобів у хворих на цукровий діабет. 5. Розробити і впровадити програму оптимізованого анестезіологічного забезпечення у хворих на цукровий діабет при ендопротезуванні кульшового та колінного суглобів. На першому етапі дослідження було проведено ретроспективне вивчення карт стаціонарних хворих (КСХ) 50 пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» протягом 2018-2019 років і яким проводилися операції ендопротезування кульшового і колінного суглобів на тлі супутнього ЦД та без такого. Хворі досліджувалися у двох групах залежно від локалізації операції: 1) хворі, яким проводилися операції ендопротезування кульшового суглоба (група ретроспективного дослідження № 1, далі – група Р-1), 2) хворі, яким проводилися операції ендопротезування колінного суглоба (група ретроспективного дослідження № 2, далі – група Р-2). 4 Усім хворим проводили операції ендопротезування під загальною анестезією. Були проаналізовані перебіг періопераційного періоду (зміни гемодинамічних показників, параметрів вуглеводного обміну, потреба у інфузійній підтримці та випадки виявлених ускладнень. У хворих ретроспективного аналізу не було виявлено статистичної різниці в антропометричних та анамнестичних показниках, характеристиках показників вуглеводного обміну на момент госпіталізації та наявній супутній патології. Хворі, які підлягали ендопротезуванню кульшового (група Р-1) та колінного (група Р-2) суглобів виявилися однорідними і повністю співставними когортами пацієнтів. Інфузійна терапія в перші три доби після операції була ідентичною в обох групах пацієнтів. Не було достовірної різниці (p>0,05) між групами за кількістю введених розчинів і співвідношенням між розчинами різних груп. В ранньому післяопераційному періоді в окремих хворих виникали ускладнення. Зокрема, у двох третин пацієнтів (64,0% в першій групі та 68,0% в другій групі) спостерігалася артеріальна гіпертензія, часто зустрічалася післяопераційна нудота та блювання (32,0% та 28,0% відповідно) та порушення ритму та глибини дихання (16,0% та 20,0% відповідно). Аналіз проявів больового синдрому показав, що потреба у знеболенні склала в групі Р-1 - 96,0% та в групі Р-2 - 100,0% пацієнтів, необхідність у введенні морфіну гідрохлориду зберігалася навіть на третю добу післяопераційного періоду у багатьох пацієнтів. Так само, зберігалася потреба у введенні інших анальгетиків (НПЗП і парацетамолу). Дата реєстрації 2024-05-24 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити