Реєстраційний номер
0824U001983, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-06-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація анестезіологічного забезпечення при
ендопротезуванні кульшового і колінного суглобів у пацієнтів з цукровим
діабетом
Здобувач
Зенкіна Лариса Миколаївна,
Керівник Галушко Олександр Анатолійович
Опонент Коломаченко Віталій Іванович
Опонент Дмитрієв Дмитро Валерійович
Рецензент Анкін Микола Львович
Рецензент Недашківський Сергій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Ендопротезування кульшового та колінного суглобів (ЕККС) є
актуальним провідним методом ортопедичної корекції, що дозволяє значно
покращити якість життя хворих. Завдяки даному методу лікування хворі
швидко забувають про біль, відновлюють працездатність та повертаються до
повноцінного життя [1]. Серед факторів, що подовжують перебування хворого
у стаціонарі та погіршують результати лікування, називають похилий вік [2],
ожиріння [3] та цукровий діабет [4].
Цукровий діабет (ЦД) є одним з найпоширеніших захворювань, що
негативно впливають на результати ортопедичних операцій [5-8]. Проте
методика анестезіологічного забезпечення операцій ЕККС потребує значних
уточнень і вдосконалення. Зокрема, не визначені оптимальні методи
інтраопераційної анестезії при ЕККС, корекції больового синдрому в
ранньому, не розроблена тактика періопераційного ведення цих пацієнтів у
разі тяжкої супутньої патології, зокрема, за наявності ЦД.
Дисертація виконана відповідно до науково-дослідної роботи кафедри
сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ України
імені П.Л.Шупика за темою «Розробка і обґрунтування програм профілактики
та лікування пацієнтів із коморбідною патологією органів та систем» (№
державної реєстрації 0122U002416).
Мета дослідження: покращення результатів ендопротезування
кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет шляхом
3
удосконалення методів періопераційного анестезіологічного забезпечення.
Завдання дослідження:
1. Визначити особливості перебігу періопераційного періоду та
порівняти результати лікування у хворих з операціями ендопротезування
кульшового суглоба і ендопротезування колінного суглоба.
2. Встановити характерні особливості динаміки гемодинамічних
показників в періопераційному періоді у хворих на цукровий діабет, яким
проводили ендопротезування кульшового і колінного суглобів при
застосуванні різних методів анестезії.
3. Оцінити зміни вуглеводного обміну та вираженості діабетичної
нейропатії у хворих на цукровий діабет, яким проводили ендопротезування
кульшового і колінного суглобів при застосуванні різних методів анестезії.
4. Дослідити показники больового синдрому під час
анестезіологічного забезпечення і в ранньому післяопераційному періоді при
ендопротезуванні кульшового та колінного суглобів у хворих на цукровий
діабет.
5. Розробити і впровадити програму оптимізованого
анестезіологічного забезпечення у хворих на цукровий діабет при
ендопротезуванні кульшового та колінного суглобів.
На першому етапі дослідження було проведено ретроспективне
вивчення карт стаціонарних хворих (КСХ) 50 пацієнтів, які знаходилися на
стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні ДНУ «Центр
інноваційних медичних технологій НАН України» протягом 2018-2019 років і
яким проводилися операції ендопротезування кульшового і колінного
суглобів на тлі супутнього ЦД та без такого.
Хворі досліджувалися у двох групах залежно від локалізації операції:
1) хворі, яким проводилися операції ендопротезування кульшового
суглоба (група ретроспективного дослідження № 1, далі – група Р-1),
2) хворі, яким проводилися операції ендопротезування колінного
суглоба (група ретроспективного дослідження № 2, далі – група Р-2).
4
Усім хворим проводили операції ендопротезування під загальною
анестезією. Були проаналізовані перебіг періопераційного періоду (зміни
гемодинамічних показників, параметрів вуглеводного обміну, потреба у
інфузійній підтримці та випадки виявлених ускладнень.
У хворих ретроспективного аналізу не було виявлено статистичної
різниці в антропометричних та анамнестичних показниках, характеристиках
показників вуглеводного обміну на момент госпіталізації та наявній супутній
патології. Хворі, які підлягали ендопротезуванню кульшового (група Р-1) та
колінного (група Р-2) суглобів виявилися однорідними і повністю
співставними когортами пацієнтів. Інфузійна терапія в перші три доби після
операції була ідентичною в обох групах пацієнтів. Не було достовірної різниці
(p>0,05) між групами за кількістю введених розчинів і співвідношенням між
розчинами різних груп. В ранньому післяопераційному періоді в окремих
хворих виникали ускладнення. Зокрема, у двох третин пацієнтів (64,0% в
першій групі та 68,0% в другій групі) спостерігалася артеріальна гіпертензія,
часто зустрічалася післяопераційна нудота та блювання (32,0% та 28,0%
відповідно) та порушення ритму та глибини дихання (16,0% та 20,0%
відповідно). Аналіз проявів больового синдрому показав, що потреба у
знеболенні склала в групі Р-1 - 96,0% та в групі Р-2 - 100,0% пацієнтів,
необхідність у введенні морфіну гідрохлориду зберігалася навіть на третю
добу післяопераційного періоду у багатьох пацієнтів. Так само, зберігалася
потреба у введенні інших анальгетиків (НПЗП і парацетамолу).
Дата реєстрації
2024-05-24
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-17 / 2026-07-01