Реєстраційний номер
0824U003414, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-12-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Зловживання адвокатом процесуальними правами у кримінальному провадженні
Здобувач
Гарасимчук Назарій Андрійович,
Керівник Бортняк Катерина Василівна
Опонент Абламський Сергій Євгенович
Опонент Дрозд Валентина Георгіївна
Опонент Теремецький Владислав Іванович
Рецензент Добрянська Наталія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
Вибір теми дисертації, її актуальність та теоретична значущість для науки кримінального процесу та правозастосовної практики зумовлені тим, що досягнення завдань кримінального провадження, насамперед щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, вимагає від усіх учасників кримінального провадження належної реалізації наділеними правами у межах і спосіб, передбачені законом. В іншому разі можна спостерігати випадки зловживання процесуальними правами, що, звісно, також має місце з боку адвоката як учасника кримінального провадження. Порушена проблематика потребує належного вирішення шляхом нормативного врегулювання у положеннях КПК України відповідної заборони щодо неприпустимості зловживання процесуальними права, зокрема й адвокатом.
Представлена робота є кваліфікаційною науковою працею, у якій комплексно розглянуто сутність та ознаки поняття «зловживання адвокатом процесуальними правами у кримінальному провадженні», здійснено його відмежування від суміжних дефініцій, проведено класифікацію, досліджено законодавство зарубіжних держав, національну судову практику та практику Європейського суду з прав людини, на підставі чого сформульовано пропозиції та рекомендації з удосконалення чинного законодавства України.
За результатами опрацювання наукового доробку та судової практики щодо тлумачення поняття «зловживання адвокатом процесуальними правами у кримінальному провадженні» запропоновано розуміти діяння адвоката, яке безпосередньо не заборонено законом та не суперечить його обов’язкам, відповідає порядку реалізації права, передбаченого законом, унаслідок якого порушується (створюється загроза порушення) прав та/або законних інтересів інших осіб, за умови відсутності обґрунтування такої поведінки.
Розгляд правової природи зловживання адвокатом процесуальними правами у кримінальному процесі дав змогу констатувати, що ця правова категорія не є новим явищем, адже історично успадкований та прямопропорційно залежить від стану розвитку адвокатури як інституції громадянського суспільства.
На підставі здійсненого аналізу різних підходів вчених щодо виокремлення ознак зловживання правами, автором висловлена точка зору, що в контексті зловживання адвокатом процесуальними правами у кримінальному процесі доцільно виокремити такі ознаки: 1) безпосередньо не заборонено законом; 2) полягає у діянні (дії або бездіяльності); 3) суперечить принципу добросовісності; 4) дисонує з принципом розумності; 5) порушує (створює відповідну загрозу) прав та законний інтерес інших осіб; 6) має бути встановлено слідчим суддею, судом.
За результатами проведеного наукового пошуку щодо відмежування зловживання адвокатом процесуальними правами від суміжних правових категорій зазначено, що зловживання процесуальними правами неприпустимо ототожнювати, а потрібно відмежовувати від інших суміжних правових категорій, зокрема таких, як: «нездійснення конкретного права», «порушення процесуального обов’язку», «помилки», «правомірної поведінки», «правопорушення».
Розгляд класифікації зловживань адвокатом процесуальними правами в кримінальному провадженні здійснено за шістнадцятьма критеріями: 1) залежно від нормативного регулювання; 2) за рівнем правової регламентації; 3) за характеристикою вимог кримінального процесуального законодавства; 4) залежно від специфіки суб’єкта, який зловживає; 5) залежно від процесуального статусу учасника кримінального провадження, захист прав та законних інтересів чи представництво якого здійснює адвокат; 6) залежно від змісту зловживальницької поведінки (характеру поведінки); 7) залежно від стадії кримінального провадження; 8) за якісною ознакою; 9) за кількісною ознакою; 10) залежно від розповсюдженості зловживання; 11) залежно від об’єкта, якому заподіюється шкода; 12) залежно від наслідків зловживання процесуальними правами; 13) залежно від розміру завданої шкоди; 14) залежно від порушень вимог кримінального процесуального законодавства; 15) за суб’єктивною стороною; 16) за мотивацією діяльності.
У контексті дослідження зловживання адвокатом процесуальними правами крізь призму тактичних прийомів зауважено, що виокремлення тактики захисту в межах криміналістичної тактики здійснюється як теоретичною необхідністю, так і практичною доцільністю. Зазначено, що криміналістична тактика не обмежується виключно слідчою та судовою практикою, адже також містить загальні та спеціальні рекомендації для інших учасників кримінального провадження, зокрема й адвоката.
Здійснено аналіз вимог, які висуваються до тактичних прийомів адвоката, дотримання яких свідчитиме про відсутність у діях адвоката зловживання процесуальними правами. Зокрема, опрацьовані такі вимоги до тактичних прийомів адвоката, як: законність, вибірковість, етичність.
Ключові слова: кримінальне провадження, процесуальні права, зловживання процесуальними правами, правнича допомога, захисник, адвокат, правосуддя, верховенство права, судовий процес, відвід, право на ознайомлення, доступ до правосуддя.
Дата реєстрації
2024-11-21
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-21 / 2026-07-02
