Реєстраційний номер
0825U002246, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Удосконалення державних механізмів забезпечення інформаційної безпеки України
Здобувач
Пугачов Олексій Ігорович,
Керівник Масик-Бєсова Марія Зіновіївна
Опонент Васильєва Наталія Вікторівна
Опонент Яровой Тихон Сергійович
Рецензент Сімак Сергій Васильович
Рецензент Євмєшкіна Олена Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів розвитку та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення державних механізмів забезпечення інформаційної безпеки України, в тому числі у контексті реагування на виклики та загрози, що виникають в умовах повномасштабної війни рф проти України.
У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано модель удосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки держави в умовах воєнного стану, метою якої є створення ефективної, інтегрованої та стійкої системи інформаційної безпеки, яка здатна протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам в умовах воєнного стану. Модель передбачає три блоки удосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки, а саме: стратегічне стримування та припинення бойових дій і військових конфліктів, що можуть виникнути внаслідок зумисного застосування дезінформаційних технологій; поліпшення системи забезпечення інформаційної безпеки ЗСУ, інших військових формувань, включно з силами та засобами інформаційної протидії; прогнозування, виявлення та оцінка загроз, включаючи загрози для ЗСУ в сфері інформації. Як результат, очікується підвищення стійкості держави до інформаційних загроз; захист інформаційного простору; зміцнення національної безпеки; збереження морального духу населення та військових; зміцнення міжнародного іміджу держави.
У роботі також розкрито можливості імплементації зарубіжного досвіду у сфері інформаційної безпеки в Україні, серед яких: впровадження принципів і норм міжнародного права щодо інформаційної безпеки, закріплених в актах ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій; інтеграція положень Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права в національне законодавство з питань інформаційної безпеки; активна участь у міжнародних організаціях, таких як НАТО, ЄС, ООН, з метою обміну досвідом та координації зусиль у сфері кібербезпеки; участь у міжнародних навчаннях та тренінгах з кібербезпеки для підвищення кваліфікації українських фахівців; внесення змін до національного законодавства з урахуванням міжнародних рекомендацій та стандартів щодо захисту інформації; прийняття законів, що регулюють діяльність у сфері кібербезпеки, включаючи боротьбу з кіберзлочинністю та захист критичної інформаційної інфраструктури; проведення інформаційних кампаній для підвищення рівня обізнаності населення щодо питань кібербезпеки; включення курсів з кібербезпеки в навчальні програми вищих навчальних закладів; залучення приватного сектору до співпраці в сфері кібербезпеки для обміну технологіями та досвідом; стимулювання інвестицій у розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури; гарантування рівного доступу до інформаційних технологій для всіх верств населення, включаючи соціально незахищені групи; реалізація програм з надання доступу до мережі Інтернет та інформаційних ресурсів в сільських та віддалених районах; використання сучасних технологій захисту інформації, таких як шифрування даних, системи виявлення вторгнень, антивірусне програмне забезпечення; постійне оновлення технічних засобів захисту з урахуванням нових загроз та вразливостей.
Удосконалено класифікацію загроз інформаційній безпеці держави та сценарії втручання органів публічного управління, зокрема: кібератаки (створення спеціалізованих кібер-підрозділів; реагування на інциденти в реальному часі; впровадження систем моніторингу та захисту); шкідливе програмне забезпечення (оновлення антивірусного ПЗ; регулярні перевірки систем; проведення навчання для користувачів); соціальна інженерія (проведення тренінгів для державних службовців; розробка політик захисту персональних даних; створення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності); дезінформація та пропаганда (розробка стратегій протидії дезінформації; співпраця з медіа для перевірки фактів; впровадження законодавства щодо відповідальності за поширення шейків); несанкціонований доступ до даних (впровадження систем аутентифікації та шифрування; регулярний аудит безпеки систем; створення політик управління доступом); відмова в обслуговуванні (DDoS) (впровадження систем захисту від DDoS атак; створення резервних каналів зв’язку; моніторинг та аналіз мережевого трафіку); інсайдерські загрози (розробка політик внутрішньої безпеки; проведення регулярних перевірок та моніторингу діяльності співробітників; впровадження систем управління доступом); вразливості у ПЗ та обладнанні (оновлення ПЗ та обладнання.
Ключові слова: публічне управління, система публічного управління, державні механізми, безпека, інформаційна безпека, механізми забезпечення інформаційної безпеки, проблеми забезпечення інформаційної безпеки, зарубіжний досвід у сфері інформаційної безпеки, воєнний стан, війна.
Дата реєстрації
2025-06-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-11 / 2026-07-02
