Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002620, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-09-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Передумови появи та видозміни формотворчих концепцій у сонатах для фортепіано китайських композиторів 1939- 1966-х років Здобувач Чен Менгжао ..., Керівник Гнатишин Оксана Євстафіївна Опонент Лігус Ольга Марківна Опонент Зимогляд Наталя Юріївна Рецензент Антонюк Ірина Миколаївна Рецензент Соланський Степан Степанович Опис Дисертацію присвячено дослідженню генези та особливостей музичного формотворення у фортепіанних сонатах китайських композиторів 1939–1966-х років. Першочерговим завданням науки про музику було і залишається вивчення її складових елементів, а також повʼязаних із ними явищ і законів. Із- поміж останніх важливою є тема форми музичного твору. Його загальні обриси і внутрішня структура вказують на музичне мислення композитора, стилістику його творчості. Тому сьогодні фахівці продовжують звертатися до проблем музичної форми попри визнану їх складність. Сучасний стрімкий розвиток фортепіанного мистецтва в Китаї спричинює його жанрове багатоманіття. Одним із найпопулярніших жанрів віддавна є тут соната для фортепіано, яка викликає також значний інтерес до себе китайських дослідників. За понад 80 років з появи в Китаї перших зразків цей жанр помітно і швидко еволюціонував від освоєння засадничих особливостей європейського жанру до оригінального втілення в ньому індивідуальних прикмет китайського національного світорозуміння, національних культурних традицій. Кращі зразки жанру створені, зокрема, й унаслідок гармонічного поєднання усталених норм формотворення та індивідуального творчого пошуку китайських композиторів. Відтак народжується необмежена кількість художніх варіантів — атипових у порівнянні зі своїми праформами, що сприяє оновленню жанру. Тому у доволі масштабній панорамі сучасних формологічних досліджень проглядається потреба дослідження процесів того оновлення. Визначення його чинників і суті успішно забезпечує аналіз авторських формотворчих концепцій. Соната для фортепіано в Китаї пережила довгий історичний розвиток, що відзначався спадами і підйомами. Про істотні перетворення жанру свідчить і сонатне формотворення. Репрезентативним матеріалом для показу змін у ньому стають показові з погляду оновлення зразки. Оскільки будь-якому оновленню передує зародження, то початковому аналітичному розглядові підлягають перші китайські сонати та зразки наступного періоду розвитку жанру, а саме, відповідно, 1939–1949 та 1950–1966 роки. Отож, метою дослідження є встановити передумови появи та специфіку формотворчих концепцій у сонатах для фортепіано китайських композиторів на предмет виявлення у них різних, похідних від прототипу, варіантів форми, як відображення діалектики оновлення жанру на початковому етапі розвитку фортепіанної сонати (1939‒1949) та в період її першого розквіту (1950–1966). Об’єкт пропонованого дослідження — фортепіанні сонати китайських композиторів перших двох періодів розвитку жанру. Предмет вивчення становлять джерела появи та конкретні формотворчі концепції китайських композиторів у їхніх фортепіанних сонатах у період від 1939 до 1966 року. На розвиток музичного формотворення у фортепіанній творчості китайських композиторів вплинуло багато чинників: тривале формування організації музичного матеріалу у жанрах народної музики (вокальної та інструментальної), знайомство з європейською музичною творчістю, складні перипетії суспільно-культурного життя, розвиток композиторського та фортепіанно-виконавського професіоналізму, еволюція сонатного жанру. У тій еволюції виділилося кілька періодів: указані роки представляють початковий (ранній) етап (1939–1949) та наступний — етап першого розквіту жанру (1950–1966), котрий за своїми ознаками розпадається на два окремі: 1950–1957 та 1958–1966. Вибір теми дослідження пояснюється недостатньою (переважно принагідною) увагою до музичного формотворення і загалом, і в конкретному жанрі, попри те, що зацікавлення традиційними китайськими музичними формами одним із перших у Китаї виявив Хе Лютінг, написавши у 1956 р. статтю в газеті «Женьмінь жібао» про «Проблеми національної форми в китайській музиці». Тому показ індивідуальних формотворчих концепцій як втілення суспільних цінностей, культурно-філософських стереотипів, етнохарактерних художніх сенсів, традиційної звуко-образності, звичних законів формотворення у нових (варіантних) сформованих цілостях з урахуванням діалогу музичних культур, визначає актуальність обраної теми дослідження. Для її розкриття попередньо реконструйовано тезаурус відомих (опублікованих) сонат першого періоду та відібрано показові в тому чи іншому аспекті оновлення формотворення зразки другого періоду. Дата реєстрації 2025-07-03 Додано в НРАТ 2025-07-03 Закрити