Реєстраційний номер
0825U002620, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-09-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Передумови появи та видозміни формотворчих концепцій у сонатах для фортепіано китайських композиторів 1939- 1966-х років
Здобувач
Чен Менгжао ...,
Керівник Гнатишин Оксана Євстафіївна
Опонент Лігус Ольга Марківна
Опонент Зимогляд Наталя Юріївна
Рецензент Антонюк Ірина Миколаївна
Рецензент Соланський Степан Степанович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню генези та особливостей музичного
формотворення у фортепіанних сонатах китайських композиторів 1939–1966-х
років. Першочерговим завданням науки про музику було і залишається
вивчення її складових елементів, а також повʼязаних із ними явищ і законів. Із-
поміж останніх важливою є тема форми музичного твору. Його загальні обриси
і внутрішня структура вказують на музичне мислення композитора, стилістику
його творчості. Тому сьогодні фахівці продовжують звертатися до проблем
музичної форми попри визнану їх складність. Сучасний стрімкий розвиток фортепіанного мистецтва в Китаї спричинює
його жанрове багатоманіття. Одним із найпопулярніших жанрів віддавна є тут
соната для фортепіано, яка викликає також значний інтерес до себе китайських
дослідників. За понад 80 років з появи в Китаї перших зразків цей жанр помітно
і швидко еволюціонував від освоєння засадничих особливостей європейського
жанру до оригінального втілення в ньому індивідуальних прикмет китайського
національного світорозуміння, національних культурних традицій. Кращі зразки
жанру створені, зокрема, й унаслідок гармонічного поєднання усталених норм
формотворення та індивідуального творчого пошуку китайських композиторів.
Відтак народжується необмежена кількість художніх варіантів — атипових у
порівнянні зі своїми праформами, що сприяє оновленню жанру. Тому у доволі
масштабній панорамі сучасних формологічних досліджень проглядається
потреба дослідження процесів того оновлення. Визначення його чинників і суті
успішно забезпечує аналіз авторських формотворчих концепцій.
Соната для фортепіано в Китаї пережила довгий історичний розвиток, що
відзначався спадами і підйомами. Про істотні перетворення жанру свідчить і
сонатне формотворення. Репрезентативним матеріалом для показу змін у ньому
стають показові з погляду оновлення зразки. Оскільки будь-якому оновленню
передує зародження, то початковому аналітичному розглядові підлягають перші
китайські сонати та зразки наступного періоду розвитку жанру, а саме,
відповідно, 1939–1949 та 1950–1966 роки. Отож, метою дослідження є встановити
передумови появи та специфіку формотворчих концепцій у сонатах для фортепіано китайських композиторів на
предмет виявлення у них різних, похідних від прототипу, варіантів форми, як
відображення діалектики оновлення жанру на початковому етапі розвитку
фортепіанної сонати (1939‒1949) та в період її першого розквіту (1950–1966).
Об’єкт пропонованого дослідження — фортепіанні сонати китайських
композиторів перших двох періодів розвитку жанру. Предмет вивчення становлять
джерела появи та конкретні формотворчі концепції китайських композиторів у їхніх фортепіанних сонатах у період від
1939 до 1966 року. На розвиток музичного формотворення у фортепіанній творчості
китайських композиторів вплинуло багато чинників: тривале формування
організації музичного матеріалу у жанрах народної музики (вокальної та
інструментальної), знайомство з європейською музичною творчістю, складні
перипетії суспільно-культурного життя, розвиток композиторського та
фортепіанно-виконавського професіоналізму, еволюція сонатного жанру. У тій
еволюції виділилося кілька періодів: указані роки представляють початковий
(ранній) етап (1939–1949) та наступний — етап першого розквіту жанру
(1950–1966), котрий за своїми ознаками розпадається на два окремі: 1950–1957 та
1958–1966. Вибір теми дослідження пояснюється недостатньою (переважно
принагідною) увагою до музичного формотворення і загалом, і в конкретному
жанрі, попри те, що зацікавлення традиційними китайськими музичними
формами одним із перших у Китаї виявив Хе Лютінг, написавши у 1956 р.
статтю в газеті «Женьмінь жібао» про «Проблеми національної форми в
китайській музиці». Тому показ індивідуальних формотворчих концепцій як
втілення суспільних цінностей, культурно-філософських стереотипів,
етнохарактерних художніх сенсів, традиційної звуко-образності, звичних
законів формотворення у нових (варіантних) сформованих цілостях з
урахуванням діалогу музичних культур, визначає актуальність обраної теми
дослідження. Для її розкриття попередньо реконструйовано тезаурус відомих
(опублікованих) сонат першого періоду та відібрано показові в тому чи іншому
аспекті оновлення формотворення зразки другого періоду.
Дата реєстрації
2025-07-03
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-03 / 2026-07-01