Search academic texts

Registration Number

0825U002873, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 226, Фармація, промислова фармація

Date

08-07-2025

popup.evolution

o

Title

Approaches to Improving Pharmaceutical Care for Service Members with Post-Traumatic Stress Disorder.

Author

Tetiana V. Volosheniuk,

popup.head Iryna O. Fedyak
popup.opponent Liana М. Unhurian
popup.opponent Nataliya V. Sholojko
popup.opponent Natalia O. Tkachenko
popup.review Yuliya V. Baygysh

Description

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню фармакоекономічних і маркетингових підходів до удосконалення системи фармацевтичної допомоги військовослужбовцям із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) в умовах тривалого воєнного стану та післявоєнного періоду в Україні. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на військовослужбовців унаслідок повномасштабної збройної агресії. ПТСР став однією з провідних медико-соціальних проблем, що потребує ефективних підходів до лікування та реабілітації. Мета роботи – фармакоекономічне, маркетингове й соціологічне обґрунтування удосконалення фармацевтичної допомоги військовослужбовцям із ПТСР. За результатами анонімного опитування лікарів встановлено, що як препарати вибору використовуються селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), серед яких переважають есциталопрам і сертралін. Аналіз ринку станом на 01.10.2024 р. засвідчив частку есциталопраму серед зареєстрованих ТН – 48,9%, з домінуванням імпортних препаратів (80%). Провідними постачальниками є Індія, Іспанія, Словенія. Маркетингове дослідження (Таблетки.UA, Аптека.UA) виявило різницю середніх роздрібних цін до 8,1% між платформами та конкурентну цінову політику аптечних мереж. Моніторинг вартості засвідчив найкращу цінову стабільність для вітчизняних і індійських генериків. Соціально-демографічне дослідження показало, що серед військовослужбовців із ПТСР переважають чоловіки віком 20–49 років із високим рівнем інвалідизації внаслідок черепно-мозкових, акубаротравм і мінно-вибухових ушкоджень. Фармакотерапія характеризується високим навантаженням (у середньому 3,85–5,22 призначення ЛЗ на одного пацієнта) та переважанням препаратів групи N (64,71–81,16%). Часто призначають клоразепат, пароксетин, прегабалін, есциталопрам, карбамазепін. Анонімне опитування лікарів, фармацевтів і військовослужбовців засвідчило високий рівень психоемоційного напруження: щоденні звернення із симптомами тривоги фіксують понад 50% лікарів і фармацевтів. Серед військових 14% відзначили щоденні напади тривоги, а 31% – щотижневі. При цьому лише 3% військових звертаються по кваліфіковану допомогу, хоча 28% мають намір звернутися в майбутньому. У 92% лікарів відзначено зростання частоти призначень антидепресантів після початку повномасштабного вторгнення. Фармакоекономічний аналіз методом «мінімізації витрат» і «витрати–ефективність» встановив, що сертралін має найкраще співвідношення вартості та клінічної ефективності, що обґрунтовує його доцільність як препарату першої лінії. Флуоксетин і есциталопрам також мають прийнятні показники, циталопрам і флувоксамін – гірші. Розроблено Проєкт протоколу фармацевта при відпуску безрецептурних ЛЗ, орієнтований на профілактику і підтримку прихильності до лікування ПТСР, та концептуальну модель «5M» як стратегію оптимізації фармацевтичної допомоги військовослужбовцям. Наукова новизна: уперше комплексно досліджено фізичну і соціально-економічну доступність СІЗЗС, частоту призначень фармакотерапії ПТСР у реальній клінічній практиці, оцінено стан проблеми на основі багатофокусного анкетування, проведено фармакоекономічну оцінку ЛЗ для обґрунтування внесення їх до соціально-економічних регуляторних переліків, розроблено модель удосконалення фармацевтичної допомоги. Практичне значення: результати можуть бути використані при розробці локальних протоколів фармацевта, удосконаленні системи фармацевтичної допомоги та формуванні державних програм підтримки військовослужбовців із ПТСР. Ключові слова: фармацевтична допомога, фармацевтичне забезпечення, посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці, лікарські засоби, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, фармакоекономічний аналіз, маркетингові дослідження, соціально-економічна доступність, анкетування, реімбурсація, менеджмент в охороні здоров’я.

popup.nrat_date

2025-07-11