Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002905, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Хірургічне лікування ішемічної хвороби серця у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка Здобувач Кащенко Юрій Володимирович, Керівник Руденко Анатолій Вікторович Опонент Демянчук Віталій Богданович Опонент Маньковський Георгій Борисович Рецензент Аксьонов Євгеній Володимирович Рецензент Жеков Ігор Іванович Опис У дисертації здійснено комплексне теоретичне узагальнення та запропоновано інноваційне вирішення актуальної проблеми сучасної кардіохірургії – підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка. Особлива увага приділена розробці диференційованого підходу до вибору методики оперативного втручання та оптимізації періопераційного ведення пацієнтів, що дозволило суттєво покращити безпосередні та віддалені результати лікування даної категорії хворих. Актуальність проблеми визначається значною поширеністю ІХС та її ускладнень, особливо у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. За даними епідеміологічних досліджень, приблизно 40 мільйонів людей у світі живуть із серцевою недостатністю, причому у більш ніж 67% випадків її причиною є ІХС. Особливо несприятливим є прогноз у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду: протягом 6 років з моменту появи симптомів серцевої недостатності вмирає близько 80% чоловіків і 65% жінок. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено та науково обґрунтовано комплексну прогностичну шкалу оцінки операційного ризику та необхідності конверсії на штучний кровообіг, що базується на детальному аналізі передопераційних та інтраопераційних факторів ризику. Шкала включає оцінку не лише традиційних параметрів (вік, фракція викиду, супутня патологія), але й специфічних характеристик коронарного русла та функціонального стану міокарда. Встановлено нові закономірності розвитку періопераційних ускладнень залежно від ступеня зниження фракції викиду та визначено предиктори їх виникнення. Виявлено, що найбільший вплив на розвиток ускладнень мають не тільки абсолютні значення фракції викиду, але й швидкість її зниження та наявність життєздатного міокарда. На підставі комплексних патоморфологічних досліджень вперше визначено особливості структурних змін міокарда при різних ступенях зниження його скоротливості. Виявлено характерні патерни ремоделювання кардіоміоцитів, зміни мікроциркуляторного русла та розвитку інтерстиціального фіброзу, що дозволило прогнозувати ефективність різних методів хірургічної реваскуляризації. Науково обґрунтовано ефективність модифікованої методики ішемічного прекондиціонування при операціях на працюючому серці. Розроблено оптимальний протокол її застосування з урахуванням індивідуальних особливостей коронарного кровотоку та функціонального стану міокарда. Удосконалено систему інтраопераційного моніторингу гемодинаміки з використанням імпедансної кардіографії. Визначено критичні параметри центральної гемодинаміки, що потребують негайної корекції хірургічної тактики, та розроблено алгоритми їх оптимізації. Отримано нові дані щодо прогностичної значущості різних функціональних показників у оцінці як безпосередніх, так і віддалених результатів хірургічного лікування. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у суттєвому поглибленні розуміння патофізіологічних механізмів розвитку та прогресування серцевої недостатності при ІХС. Вперше комплексно досліджено взаємозв'язок між структурними змінами міокарда, порушеннями коронарного кровотоку та функціональними розладами у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду. Розширено наукові уявлення про вплив різних хірургічних методик на відновлення скоротливої функції міокарда та процеси післяопераційного ремоделювання лівого шлуночка. Особливу теоретичну цінність мають результати патоморфологічних досліджень, які дозволили встановити закономірності розвитку компенсаторних механізмів при хронічній ішемії міокарда та визначити критерії потенційної зворотності міокардіальної дисфункції. Доповнено теоретичні основи застосування ішемічного прекондиціонування при операціях на працюючому серці, зокрема визначено оптимальні режими та тривалість процедури залежно від вихідного стану коронарного русла. Практичне значення результатів дослідження визначається розробкою та успішним впровадженням у клінічну практику алгоритму вибору оптимальної хірургічної тактики залежно від вихідного стану пацієнта. Створено та валідовано прогностичну шкалу оцінки ризику конверсії на штучний кровообіг при операціях на працюючому серці, що дозволяє своєчасно приймати рішення про зміну хірургічної тактики та запобігати розвитку ускладнень. Оптимізовано протокол періопераційного ведення пацієнтів, який включає удосконалені методики інтраопераційного моніторингу гемодинаміки та захисту міокарда. Розроблено диференційований підхід до анестезіологічного забезпечення операцій залежно від вихідного функціонального стану міокарда та супутньої патології. Впроваджено модифіковані методики захисту міокарда при операціях з використанням штучного кровообігу. Проведено комплексний проспективний аналіз результатів хірургічного лікування 210 пацієнтів з ІХС та фракцією викиду лівого шлуночка ≤35%, оперованих в період з 2015 по 2021 рік. В дослідження включалися пацієнти віком від 29 до 83 років, серед яких переважали чоловіки (90,5%). Дата реєстрації 2025-07-14 Додано в НРАТ 2025-07-14 Закрити