Реєстраційний номер
0825U003802, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-11-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Запровадження інституційних механізмів лобістської діяльності в публічному управлінні України
Здобувач
Коцупал Даніїл Валерійович,
Керівник Клименко Олена Вікторівна
Опонент Яровой Тихон Сергійович
Опонент Бондаренко Олександр Геннадійович
Рецензент Євмєшкіна Олена Леонідівна
Рецензент Масик-Бєсова Марія Зіновіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці науково-практичних рекомендацій щодо запровадження інституційних механізмів лобістської діяльності в публічному управлінні України.
В дослідженні на основі узагальнення широкого спектру тлумачень лобізму дано визначення поняття "лобістська діяльність" як діяльності окремих осіб або їх груп, які не є представниками або пов’язаними з органами публічної влади, що полягає в здійсненні ними законного впливу на прийняття чи неприйняття відповідних владних рішень задля задоволення їх інтересів або інтересів осіб, яких вони представляють. Обгрунтовано доцільність коригування в Законі України "Про лобіювання" визначень базових понять "лобіювання" та "предмет лобіювання" відповідно до європейських стандартів. Запропоновано законодавчо закріпити поняття "рішення щодо предмета лобіювання", що означає рішення про: планування розроблення, розроблення, внесення на розгляд суб’єкта правотворчої діяльності проекту нормативно-правового акта; прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення змін до нього, втрату ним чинності або його скасування; утримання від будь-яких дій щодо предмета лобіювання.
Узагальнено характерні особливості сучасного лобізму, до яких включено: значні можливості впливу на публічну політику, а тому – на добробут і рівень життя в суспільстві; вихід за межі окремих держав, активне здійснення на наднаціональному рівні; постійне набуття нових характеристик та інструментів, зокрема, в зв’язку з розвитком цифрових технологій та соціальних мереж; створення суттєвих загроз і ризиків для національної безпеки та сфери публічного управління.
Виділено сукупність ключових чинників впливу, що потребують врахування при формуванні інституційних механізмів лобістської діяльності в публічному управлінні, а саме: політичні – особливості політичного режиму; історичні – традиції взаємовідносин громадян та держави; соціальні – наявність груп інтересів, які готові використовувати легальні лобістські практики; інституційні – специфіка публічного управління та його комунікацій із суспільством; правові – законодавчі передумови для цілісного регулювання лобістської діяльності; ідеологічні – визначення ролі й місця лобізму в системі представництва інтересів у державі.
Сформовано концептуальне бачення повної імплементації в Україні європейських стандартів лобістської діяльності, що передбачає: чітке законодавче розмежування лобізму та діяльності громадських об’єднань, інших неприбуткових структур щодо управління державними справами; запровадження періодичної звітності посадових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, про лобістську діяльність щодо них; розвиток регулювання етичних аспектів діяльності суб’єктів лобістських відносин; коригування підходу щодо обмежень і прозорості лобістської діяльності колишніх публічних посадових осіб; детальну регламентацію функцій державного контролю в сфері лобізму; створення спеціалізованого веб-сайту з питань лобістської діяльності; розробку й реалізацію державної цільової програми інформаційно-освітньої діяльності з метою досягнення позитивного суспільного сприйняття лобізму; встановлення періодичної звітності уповноваженого державного органу в сфері лобістської діяльності; формування системи санкцій для лобістів за порушення законодавства; запровадження періодичного перегляду моделі правового регулювання лобізму;
Запропоновано комплекс підходів щодо запровадження цивілізованих форм лобізму в публічному управлінні України, що передбачають: більш детальну регламентацію участі суб’єктів лобізму в роботі комітетів Верховної Ради України; законодавче закріплення обов’язкового залучення до участі в роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів при органах виконавчої влади суб’єктів лобізму, які діють у відповідних сферах; утворення Національної соціально-економічної ради при Президентові України, до складу якої, поряд з державними посадовими особами, мають обиратися представники широкого кола груп інтересів; створення лобістських платформ на основі професійних лобістських асоціацій з багаторічним досвідом діяльності та високим рівнем представництва; закріплення в законодавстві загального права громадських об’єднань проводити експертизу проектів нормативно-правових актів органів публічної влади з обов’язковим врахуванням її результатів; офіційне визнання професії лобіста в Класифікаторі професій та запровадження спеціальної освіти в сфері лобізму на рівні магістра.
Ключові слова: лобістська діяльність, публічне управління України, інституційні механізми, лобістське законодавство, регулювання інституту лобізму, цивілізовані форми лобізму, європейські стандарти лобістської діяльності, етика лобістської взаємодії, корупційний лобізм, зарубіжний досвід.
Дата реєстрації
2025-09-26
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-19 / 2026-07-01
