Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004005, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

11-12-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Форма і розмірно-якісна структура стовбурів берези повислої в деревостанах Українського Полісся

Здобувач

Тищенко Олександр Миколайович,

Керівник Лакида Петро Іванович
Керівник Миронюк Віктор Валентинович
Опонент Пастернак Володимир Петрович
Опонент Король Микола Михайлович
Рецензент Юхновський Василь Юрійович
Рецензент Терентьєв Андрій Юрійович

Опис

Дисертація спрямована на дослідження форми стовбурів берези повислої в деревостанах Українського Полісся, що виступає теоретичним підґрунтям для визначення їхнього об’єму та розмірно-якісної структури деревини. Для характеристики березових лісів регіону в дослідженні використано базу даних розподілу площі березових насаджень ВО «Укрдержліспроект» лісового фонду України станом на 01.01.2011 р. За аналізом даних встановлено, що лісистість регіону дослідження сягає 27,7 %, а найбільша площа березових лісів зосереджена в центральній частині Українського Полісся (Житомирська та Рівненська області). Чисті за складом березняки в Українському Поліссі становлять 17,9 % загальної площі березових насаджень. Береза повисла є цінним лісоутворювальним деревним видом, яка формує переважно високопродуктивні (Іа, І, рідше ІІ класів бонітету за М. М. Орловим) та середньоповнотні (з відносною повнотою 0,7) похідні березові деревостани, які найпоширеніші у вологих суборах і судібровах. За віком домінують деревостани від 31 до 40 років. Дослідні дані отримані за результатами обміру 369 модельних дерев берези на 26 тимчасових пробних площах у березових деревостанах Українського Полісся. Тимчасові пробні площі закладені в березових насадженнях пристиглих, стиглих та перестійних вікових категорій, які рівномірно розміщені в регіоні дослідження. Для моделювання збігу стовбурів на зрубаному дереві визначалися такі показники: довжина стовбура від пня, висота пня, діаметри в корі та товщина кори на окоренковому зрізі, висоті грудей і на серединах 2-метрових секцій. Розподіл кількості модельних дерев залежно від діаметра на висоті 1,3 м (8,2–52,7 см) та висот (12,5–29,6 м) охоплює досить широкі діапазони. У кожному ступені товщини трапляються модельні дерева різних висот. Загалом розподіл дослідного матеріалу за висотою відповідає I–V розрядам висот деревостанів. Дослідний матеріал репрезентативно характеризує типові березові деревостани регіону дослідження. Форму стовбурів берези повислої узагальнено за допомогою рівнянь твірної. Статистичний аналіз дозволив встановити відмінності в формі стовбурів берези для дерев різних діаметрів, у зв’язку з чим у дисертації встановлено чотири набори коефіцієнтів моделі твірної стовбурів для таких груп діаметрів: ≤19 см; 20–29 см; 30–39 см; ≥40 см. Дослідження розмірно-якісної структури об’єму стовбурів берези відповідно до чинних стандартів виконано на основі алгоритму умовного розкряжування, який підготовлено в програмному середовищі R. Він передбачав такі етапи: - прогнозування збігу стовбурів берези в корі та без кори з метою визначення серединного діаметру та об’єму ділових і дров’яних лісоматеріалів; - моделювання довжини ділової частини стовбурів модельних дерев для прогнозування виходу ділової деревини; - послідовне (від окоренка до верхівки) розкряжування стовбурів на лісоматеріали з урахуванням їхньої пріоритетності (цінності); - обчислення об’єму круглих лісоматеріалів і моделювання розподілу об’єму лісоматеріалів відповідних класів товщини залежно від діаметра дерев. Опрацьовані моделі твірної дозволили визначати діаметр стовбурів берези на будь-якій висоті з незначними похибками: систематична – ±0,03 см; відносна – 1,11 %; середньоквадратична – 0,98 см. Модель твірної стовбурів використано в поєднанні з моделями висоти пня, товщини кори та протяжності ділової частини стовбурів берези повислої, що дозволило визначати об’єм стовбура в корі ростучого дерева, об’єму зрубаного дерева без урахування об’єму пня, об’єму ділових лісоматеріалів без кори, дров’яної деревини в корі та відходів. Для розрахунку об’єму використано секційну формулу об’єму Ньютона з відносно короткою секцією, що становила 1/100 довжини стовбура чи лісоматеріалу. Систематична помилка математичних моделей розподілу об’єму стовбурів для лісоматеріалів різних класів товщини незначна. Відносне значення систематичної помилки виявилося найбільшим для лісоматеріалів завтовшки 20–29 см (D2a і D2b), 30–39 см (D3a і D3b) з ділових стовбурів (–6,5 % та 8,2 % відповідно) і для лісоматеріалів завтовшки 20–29 см (D2a і D2b), 50–59 см (D5) з напівділових (6,8 % та 6,5 % відповідно). Абсолютна та середня квадратична похибки розроблених моделей більші для товщих лісоматеріалів. Найменше значення коефіцієнта детермінації (R2) спостерігається для моделі, що прогнозує вихід лісоматеріалів завтовшки 15–19 см (D1b), але для всіх класів товщини коефіцієнт детермінації був значущим на 5 % рівні.

Дата реєстрації

2025-10-31

Додано в НРАТ

2025-10-31