Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001024, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Психологічний капітал як медіатор і модератор впливу вимог навчального середовища на емоційне вигорання і задоволеність життям у студентів Здобувач Котенко Світлана Андріївна, Керівник Олефір Валерій Олександрович Опонент Ушакова Ірина Михайлівна Опонент Попович Ігор Степанович Рецензент Милославська Олена Володимирівна Рецензент Кряж Ірина Володимирівна Опис Дисертаційне дослідження присвячене вивченню ролі психологічного капіталу у взаємозв’язку між вимогами освітнього середовища, емоційним вигоранням та задоволеністю життям студентів. Актуальність роботи зумовлена зростанням інтенсивності навчального навантаження, невизначеності та підвищених вимог до академічної успішності, що створює ризики емоційного виснаження та зниження суб’єктивного благополуччя студентської молоді. Метою дослідження є визначення ролі психологічного капіталу та його взаємодії з вимогами освітнього середовища у прогнозуванні емоційного вигорання і задоволеності життям студентів. Об’єкт дослідження — психологічне благополуччя студентів у контексті вимог навчального середовища. Предмет — психологічний капітал як медіатор і модератор у взаємозв’язку між вимогами освітнього середовища, емоційним вигоранням і задоволеністю життям. Теоретичну основу дослідження становлять транзакційна теорія стресу Лазаруса–Фолкман, теорія збереження ресурсів С. Гобфола та модель вимог і ресурсів середовища Е. Демеруті й А. Баккера. У межах цих підходів стрес і вигорання розглядаються як результат взаємодії зовнішніх вимог та внутрішніх ресурсів особистості. Показано, що високі навчальні вимоги, обмежена автономія та недостатня підтримка пов’язані зі зростанням симптомів вигорання та зниженням залученості. Водночас індивідуальні відмінності у рівнях вигорання та задоволеності життям за однакових умов вказують на значущість особистісних ресурсів. У роботі психологічний капітал розглядається як інтегративний позитивний ресурс, що включає самоефективність, оптимізм, надію та резильєнтність. Теоретично обґрунтовано його здатність опосередковувати та модифікувати вплив вимог освітнього середовища на емоційне вигорання і задоволеність життям студентів. Емпіричне дослідження включало кілька етапів. На першому етапі розроблено та психометрично обґрунтовано Опитувальник вимог освітнього середовища. На другому — адаптовано для української студентської вибірки Шкалу психологічного капіталу-12 та підтверджено її належні психометричні характеристики, факторну структуру й вимірювальну інваріантність. На наступному етапі перевірено гіпотези щодо медіаторної та модераторної ролі психологічного капіталу із застосуванням кореляційного аналізу та моделювання структурними рівняннями. Встановлено, що психологічний капітал опосередковує зв’язок між вимогами навчального середовища та емоційним вигоранням, знижуючи негативний вплив вимог. Також підтверджено його модераторну роль у взаємозв’язку між вигоранням і задоволеністю життям, що свідчить про його буферний потенціал. Водночас виявлено, що за окремих умов високий рівень психологічного капіталу може посилювати зв’язок між навчальними вимогами та вигоранням, що вказує на складний контекстуально зумовлений характер його функціонування. Окремим напрямом дослідження стала розробка та апробація короткострокової інтервенційної програми розвитку психологічного капіталу студентів. За результатами дисперсійного аналізу з повторними вимірами встановлено статистично значуще підвищення рівня психологічного капіталу в експериментальній групі після проходження програми та збереження ефекту через місяць. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній перевірці моделей взаємозв’язку між вимогами освітнього середовища, емоційним вигоранням і задоволеністю життям з урахуванням медіаторної та модераторної ролі психологічного капіталу; у створенні нового діагностичного інструменту; в адаптації української версії Шкали психологічного капіталу-12; у розробці та перевірці ефективності короткострокової інтервенції. Практичне значення результатів полягає у можливості використання розробленого інструментарію та інтервенційної програми у психологічному супроводі студентів, профілактиці емоційного вигорання та підтримці їхнього суб’єктивного благополуччя. Дата реєстрації 2026-04-13 Додано в НРАТ 2026-04-13 Закрити