Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001026, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-04-2026 Статус Захищена Назва роботи Дидактичні умови забезпечення наступності у формуванні екологічної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти Здобувач Павлова Тетяна Сергіївна, Керівник Онопрієнко Оксана Володимирівна Опонент Малихін Олександр Володимирович Опонент Науменко Світлана Олександрівна Рецензент Толочко Світлана Вікторівна Рецензент Васютіна Тетяна Миколаївна Опис У дисертації представлено результати теоретико-експериментального дослідження дидактичних умов забезпечення наступності у формуванні екологічної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти. На основі системно- структурного аналізу концептуалізовано феномен наступності у формуванні екологічної компетентності як багатоаспектну дидактичну проблему, що потребує узгодження цільового, змістового й процесуального складників на межі початкової та базової середньої освіти. Проаналізовано зміст понять «екологія», «екологічна освіта», «екологічна компетентність», «екологічне виховання», «екологічна грамотність», «екологічна культура», «наступність». Визначено, що екологічна компетентність учня – це інтегрована здатність і готовність діяти екологічно виважено й відповідально у взаємодії з природним і соціальним середовищем; вона поєднує систему науково-природничих знань, ціннісні орієнтації та установки, емоційно-ціннісне ставлення до природи, практичні вміння й досвід поведінки, а також рефлексійно-оцінювальну й комунікативну готовність до участі у розв’язанні екологічно значущих завдань. Методологічними орієнтирами дослідження встановлено компетентнісний, аксіологічний, діяльнісний, особистісно орієнтований та інтегративний підходи, які забезпечують цілісність і логічну узгодженість процесу формування екологічної компетентності. Теоретично обґрунтовано й експериментально верифіковано комплекс дидактичних умов, що становлять функційну єдність для забезпечення наступності у формуванні екологічної компетентності учнів, серед яких: – формування мотиваційно-ціннісного ставлення до природи, яке здійснюється шляхом використання емоційно насичених форм роботи (екскурсій, спостережень, екологічних акцій, творчих завдань), що активізують внутрішню мотивацію учнів до відповідальної поведінки у довкіллі та сприяють розвитку екологічної свідомості; – інтегрування екологічної проблематики до змісту початкової та базової середньої освіти, яке передбачає системну орієнтацію освітнього процесу на формування екологічної компетентності внаслідок узгодження змісту освітніх галузей і навчальних предметів; такий підхід актуалізує міждисциплінарні зв’язки та забезпечує усвідомлення учнями значущості екологічних знань для розв’язання реальних життєвих ситуацій; – забезпечення змістової наступності введення екологічних понять на рівні здобуття початкової та базової середньої освіти, яке передбачає поступове ускладнення екологічних понять і розширення тематики; сприяє формуванню цілісного уявлення про взаємозв’язки в природі та розвитку системного екологічного мислення; – організація навчальної діяльності учнів із залученням їх до практичної роботи екологічного спрямування й створення навчальних проєктів, що реалізується через участь у соціально значущих ініціативах і дослідницьких проєктах із застосуванням екологічних умінь, інноваційних освітніх технологій (цифрових платформ, інтерактивних ігрових середовищ), з метою формування навичок співпраці, екологічної відповідальності та громадянської активності; – реалізація рефлексійно-оцінювальної екологічної діяльності учнів, що передбачає створення умов для самооцінювання, взаємооцінювання та аналізу результатів участі в екологічних ініціативах, навчальних завданнях і проєктах; такий підхід сприяє усвідомленню особистісного внеску в збереження довкілля та сталому розвитку екологічної компетентності. Відповідно до структури екологічної компетентності виявлено основні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості екологічної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти. Розроблена структурно-функційна модель виступає теоретичним конструктом, який не лише репрезентує побудову досліджуваного процесу, а й слугує інструментальною основою для проєктування наступно-перспективних зв’язків у природничій освіті. Отримані на початковому етапі дані опитування педагогів засвідчили недостатню узгодженість змістового й технологічного забезпечення екологічної освіти, фрагментарність реалізації принципу наступності та потребу у впровадженні системних дидактичних механізмів, здатних забезпечити цілісний розвиток екологічної компетентності в межах міжциклового переходу. Первинне діагностування учнів початкових класів підтвердило домінування середнього та низького рівнів сформованості за всіма компонентами екологічної компетентності, що актуалізувало необхідність розгортання спеціально організованої освітньої взаємодії. Здійснено апробацію дієвості розробленої моделі забезпечення наступності у формуванні екологічної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти у експериментально-дослідному навчанні, яке охоплювало інтеграцію комплексу завдань, спрямованих на розвиток екологічних знань, цінностей і досвіду поведінки: дослідницькі, проєктні, ігрові, інтерактивні вправи природоохоронного змісту, участь у соціально значущих екологічних акціях, використання цифрових освітніх ресурсів, екологічних коміксів та інтегрованих завдань для курсу «Я досліджую світ». Дата реєстрації 2026-04-13 Додано в НРАТ 2026-04-13 Закрити