Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001028, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Кримінально-правова протидія корупційним або пов’язаним з корупцією правопорушенням у сфері охорони здоров’я Здобувач Олійник Андрій Миронович, Керівник Гузела Михайло Васильович Опонент Авраменко Олексій Володимирович Опонент Налуцишин Віктор Володимирович Рецензент Шай Роман Ярославович Рецензент Сорока Світлана Олександрівна Опис У рукописі досліджуються проблемні питання кримінально-правової протидії корупційним та пов’язаним із корупцією правопорушенням у сфері охорони здоров’я, пов’язаних насамперед із правовою регламентацією кримінальної відповідальності за корупційні діяння, вчинені суб’єктами, що здійснюють професійну діяльність у зазначеній галузі. Результати дослідження можуть бути використані у подальшому розвитку доктрини кримінального права, а також у практиці застосування норм щодо відповідальності за корупційні правопорушення у сфері охорони здоров’я. У дисертації здійснено спробу комплексного аналізу галузевих особливостей сфери охорони здоров’я у контексті детермінант корупційних практик; охарактеризовано ключові фактори, рівні та прояви корупційної поведінки. Систематизовано об’єктивні ознаки корупційних діянь, що зумовлюють їх виокремлення у самостійну кримінально-правову категорію. Обґрунтовано особливості правового статусу суб’єктів професійної діяльності у сфері охорони здоров’я, що детермінують специфіку кримінально-правової кваліфікації корупційних правопорушень. Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження кримінально-правової протидії корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням у сфері охорони здоров’я» присвячено аналізу стану наукової розробленості проблеми, еволюції кримінальної відповідальності за такі правопорушення та з’ясуванню соціально-правових чинників, що зумовлюють їх поширення у сфері охорони здоров’я. Запропоновано трирівневу модель корупційних проявів: 1) рівень діяльності закладу охорони здоров’я (іншого надавача медичних послуг); 2) рівень управління сферою охорони здоров’я; 3) національний (політичний) рівень. Водночас на першому рівні, доцільно виокремити підрівні залежно від спеціального суб’єкта корупційної поведінки: 1) технічний (обслуговуючий) персонал; 2) медичні та інші працівники сфери охорони здоров’я; 3) керівники та інші службові особи; 4) посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до закону виконують повноваження у сфері управління закладами охорони здоров’я. Розділ 2 «Кримінально-правова характеристика корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, у сфері охорони здоров’я» спрямований на розкриття змісту об’єктивних і суб’єктивних ознак означених кримінальних правопорушень та обґрунтування критеріїв їх відмежування від адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією. Визначено, що корупційні правопорушення становлять самостійну кримінально-правову категорію, об’єднану єдиним правовим регулюванням та сутнісними характеристиками – наявністю ознак корупції. Обґрунтовано нерозривний зв’язок об’єктивних ознак зазначених правопорушень із правовим статусом суб’єкта, його компетенцією. Встановлено, що ключовою характеристикою корупційних кримінальних правопорушень є поєднання двох взаємообумовлених компонентів: використання службових повноважень та пов’язаних із ними можливостей як способу вчинення діяння та категорії «неправомірна вигода», що виступає предметом, засобом чи метою кримінально караного діяння. Виявлено, що ні антикорупційне законодавство, ні галузеве законодавство у сфері охорони здоров’я не містить спеціальних норм, які б регламентували заборону чи обмеження щодо одержання працівниками державних і комунальних закладів охорони здоров’я, які не належать до посадових осіб, так званих «подарунків вдячності» у зв’язку з наданням медичної чи іншої професійної допомоги. Розділ 3 «Напрями удосконалення кримінальної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення у сфері охорони здоров'я» містить порівняльно-правовий аналіз іноземного досвіду та формування пропозицій щодо вдосконалення національного кримінального законодавства у сфері протидії корупції в охороні здоров’я. З’ясовано, що законодавство континентальних правових систем, зокрема Федеративної Республіки Німеччини та Республіки Польща, передбачає розмежування кримінальної відповідальності за підкуп у публічній і приватній сферах, а також диференціацію відповідальності за одержання неправомірної вигоди (прийняття обіцянки чи пропозиції) залежно від того, чи є відповідне діяння спеціального суб’єкта протиправним з огляду на його службові обов’язки та норми закону. Зроблено висновок, що окреслена платформа є найбільш обґрунтованою для імплементації у національне законодавство. Окремим об’єктом кримінально-правової протидії корупції виступає сфера охорони здоров’я, проте у чітко визначеному сегменті: щодо обігу та призначення лікарських засобів і медичних препаратів. Дата реєстрації 2026-04-13 Додано в НРАТ 2026-04-13 Закрити