Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001078, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Соціально-психологічні чинники феномену імпостора в студентської молоді Здобувач Костюченко Євгенія Анатоліївна, Керівник Орищин-Буждиган Лідія Степанівна Опонент Карпенко Євген Володимирович Опонент Петровська Інга Ростиславівна Рецензент Мищишин Марія Миколаївна Рецензент Мащак Світлана Остапівна Опис Дисертація присвячена вивченню соціально-психологічних чинників феномену імпостора. У роботі теоретично обґрунтовано та емпірично верифіковано комплексну модель соціально-психологічної детермінації феномену імпостора. Наукова новизна роботи полягає у виявленні гендерних особливостей феномену імпостора, обґрунтуванні медіації між його когнітивними та ресурсними компонентами, а також встановленні якісної трансформації психологічних захистів залежно від інтенсивності переживань імпосторизму. У першому розділі здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми вивчення феномену імпостора. Розкрито його дуальну природу як стабільної диспозиції та ситуативного стану, що актуалізується в умовах соціального оцінювання. Систематизовано ключові психологічні підходи до розуміння конструкту та обґрунтовано трирівневу модель детермінації феномену. Зазначена модель інтегрує екстраперсональні (вимоги висококонкурентного академічного середовища, специфіка сімейної динаміки, макроконтекстуальний стрес та вплив умов війни), інтраперсональні (дезадаптивний перфекціонізм, дефіцит саморегуляції, виснаження Его, академічна прокрастинація) та інтерперсональні чинники (стилі ненадійної прихильності, порушення багатовимірної базової довіри). У другому розділі висвітлено методологічні засади та етапи організації емпіричного дослідження. Наведено результати розвідувального етапу, які емпірично підтвердили, що інтенсивний імпосторизм супроводжується специфічним тривожно-астенічним емоційним кластером (високі рівні тривоги, 3 втоми та безпорадності), будучи відносно незалежним від загальної пригніченості. На основі цих даних розроблено концептуальну модель основного етапу, схарактеризовано вибірку та статистично доведено високу надійність і психометричну адекватність застосованої діагностичної батареї з шести стандартизованих методик. У третьому розділі наведено розгорнуті результати основного емпіричного дослідження на вибірці студентів (N=483). За допомогою методів описової статистики підтверджено високу поширеність феномену - 55,5% студентів демонструють високий та дуже високий рівень імпосторизму, при цьому найвища вразливість фіксується на спеціальностях з високим рівнем епістемологічної невизначеності (гуманітарні науки та ІТ). Експлораторний факторний аналіз дозволив виявити гендерні особливості латентної структури предикторів, зокрема у жінок перфекціоністичні стандарти тісно пов’язані з тривожністю та страхом відторгнення, що каталізує швидке виснаження ресурсів, тоді як у чоловіків перфекціонізм функціонує як більш автономний адаптивний ресурс, а головним джерелом тривоги виступає інтроектований батьківський тиск. За результатами покрокового множинного регресійного аналізу визначено ієрархію прямих предикторів (модель пояснює 63,3% дисперсії). Доведено, що когнітивним ядром феномену є занепокоєність помилками та сумніви у діях. Їхній деструктивний вплив додатково підсилюється ресурсними дефіцитами (виснаження Его, академічна прокрастинація) та порушенням базової безпеки (тривожний та відкидаюче-амбівалентний типи прихильності, знижена довіра до світу). За результатами моделювання структурними рівняннями (SEM) доведено існування часткової медіації між предикторами та залежною змінною, виокремлено ключові предиктори феномену імпостора в студентської молоді. Встановлено, що втрата ресурсів саморегуляції (виснаження Его) є ключовою опосередковуючою ланкою у взаємодії предикторів та імпосторизму. Визначено, що дезадаптивний перфекціонізм та тривожна прихильність не лише прямо генерують відчуття інтелектуальної фальші, але й системно вичерпують вольові ресурси студента. Це виснаження, яке додатково обтяжується загальним екзистенційним фоном війни, паралізує здатність до інтерналізації успіху та остаточно укріплює «цикл імпостора». Дата реєстрації 2026-04-16 Додано в НРАТ 2026-04-16 Закрити