Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001119, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Адаптаційна здатність високопродуктивних корів за холодового стресу Здобувач Олійник Віталій Ігорович, Керівник Захаренко Микола Олександрович Опонент Милостивий Роман Васильович Опонент Гутий Богдан Володимирович Опонент Данчук Вячеслав Володимирович Рецензент Рубан Сергій Юрійович Опис Утримання корів зарубіжної селекції передбачає їх акліматизацію та адаптацію до безприв’язно-боксового утримання у великогабаритних корівниках каркасного типу, мікроклімат яких суттєво залежить від факторів зовнішнього середовища. Такі корівники розраховані на одночасне утримання 1000 корів, по 250 голів у технологічній групі, які обладнані боксами для відпочинку корів, кормовим столом, груповими напувалками і гнойовим каналом. Гноєвидалення з такого корівника відбувається механічним способом з використанням трактора з бульдозерною навіскою з подальшим гідрозмивом. Повітрообмін в корівнику здійснюється за рахунок притоку повітря через бічні штори, вмонтовані в поздовжні стіни корівника, та стельово-щілинної вентиляції. Дослідження проводилися у термонейтральний період, коли середньодобова температура навколишнього середовища не опускалася нижче 5,0 °С (15 діб) і у період низькотемпературного навантаження, коли значення середньодобової температури навколишнього середовища становило -15 °С і нижче (10 діб). Встановлено, що тривале низькотемпературне навантаження суттєво впливає на показники комфорту корів за утримання у легкозбірних приміщеннях. З метою оцінки температурно-вологісного режиму великогабаритного корівника каркасного типу на 1000 корів та їх впливу на клінічний стан, поведінку, морфологічний склад і кислотно-лужну рівновагу крові та метаболічний статус організму було проведено дослід на високопродуктивних коровах породи чорно-рябий голштин залежно від лактації та добового надою за оптимальних і мінімальних температур атмосферного повітря. У період оптимальних температур повітря найнижчу температуру мала шкіра грудної кінцівки корів, дещо вищу – шкіра тазової кінцівки і голови, а шкіра тулуба і шиї за температурою практично не відрізнялися. Найвищу температуру мала шкіра вимені корів, що пов’язано з його високим функціональним навантаженням і інтенсивним кровопостачанням. Показники клінічного стану лактуючих та сухостійних корів у період оптимальних температур атмосферного повітря знаходилися в межах фізіологічного діапазону. Вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів та їх субпопуляцій у крові лактуючих і сухостійних корів за оптимальних значень параметрів мікроклімату знаходилися в межах нормативних значень. Холодовий стрес легкого ступеня не впливав на поведінку, але по-різному впливав на температуру шкіри різних ділянок тіла лактуючих корів. Найнижчу температуру у піддослідних корів зареєстровано в ділянках грудних та тазових кінцівок, дещо вищу – в ділянці шиї, тулуба та вимені. Аналіз результатів досліджень показав, що температура різних ділянок тіла високопродуктивних лактуючих корів прямо залежала від температури повітря в корівнику. При цьому сильна кореляційна залежність між цими показниками встановлена для ділянки шкіри тулуба (r=0,94) і шиї (r=0,76) і середній рівень залежності – для ділянок шкіри грудної кінцівки (r=0,61), голови (r=0,54), тазової кінцівки (r=0,51) і вимені (r=0,50). Дія короткочасного холодового стресу на організм характеризується зниженням кількості лейкоцитів у крові корів першої лактації з добовим надоєм 35–40 кг молока, а також у корів другої та третьої лактацій з надоями 20–25 та 35–40 кг порівняно з коровами першої лактації з добовим надоєм 20–25 кг молока. Виявлено зміни лейкограми крові корів під час холодового стресу, які стосуються зниження частки сегментоядерних нейтрофілів у крові корів третьої лактації. Показники кислотно-лужної рівноваги крові лактуючих корів незалежно від надою і лактації в найбільш холодний період зими суттєво не відрізнялися за винятком парціального тиску СО2, який у корів першої лактації був нижчим, ніж у корів другої та третьої лактацій. У корів незалежно від рівня молочної продуктивності і лактації зареєстровано від’ємне значення зсуву буферних основ, що корелює із величиною рН крові і свідчить про розвиток в організмі метаболічного ацидозу. Холодовий стрес не впливає на рівень загального білку, сечовини, вміст холестеролу, глюкози та кальцію, але збільшує загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів другої лактації з добовим надоєм 20–25 кг молока на 32,3 %, з надоєм 35–40 кг молока – в 1,6 раза, у корів третьої лактації з надоєм 20–25 кг молока – в 1,5 раза порівняно з даними у корів першої лактації з надоєм 20–25 кг молока. Холодовий стрес суттєво не впливав на активність АлАТ та амілази, але знижував активність АсАТ у плазмі крові корів другої та третьої лактації з продуктивністю 20–25 кг молока на добу на 14,3 % та 17,8 % порівняно з коровами першої лактації з надоєм 35–40 кг молока. Активність ЛФ плазми крові за холодового стресу знижувалася у корів другої лактації з добовим надоєм 35–40 кг молока на 36 %, у корів третьої лактації з надоєм 20–25 кг молока – на 44 % та з надоєм 35–40 кг молока – на 38 % порівняно з даними корів першої лактації з надоєм 20–25 кг молока. Дата реєстрації 2026-04-20 Додано в НРАТ 2026-04-20 Закрити