Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2025U000112, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Колізійне регулювання спадкування за заповітом в умовах оновлення законодавства України у сфері міжнародного приватного права Автор Михайлів МаріяMykhailiv Mariya Дата публікації 19-09-2025 Постачальник інформації Цивілістична платформа №3(6) 2025 Першоджерело https://clp.org.ua/kolizijne-rehuliuvannia-spadkuvannia-za-zapovitom-v-umovakh-onovlennia-zakonodavstva-ukrainy-u-sferi-mizhnarodnoho-pryvatnoho-prava/ Видання Громадська організація «Цивілістична платформа» Опис Актуальність проблеми, що розглянута у статті, зумовлена потребою у фундаментальному перегляді наявних колізійних інструментів регулювання відносин спадкування за заповітом з іноземним елементом та необхідності удосконалення колізійної техніки. Метою статті є аналіз колізійних норм у сфері спадкування за заповітом з іноземним елементом, вивчення способів та засобів колізійного регулювання відносин спадкування за заповітом, формулювання авторських пропозиції з удосконалення механізмів колізійного регулювання у досліджуваній сфері. У статті використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи дослідження, зокрема: порівняльно-правовий; діалектичний та герменевтико-правовий. В статті аргументовано необхідність розмежування колізійного регулювання права на заповіт та здійснення права на заповіт. Зауважено, що Закон України «Про міжнародне приватне право» не визначає право держави, яке буде застосовуватися до питань права на заповіт. Оскільки право на заповіт є елементом цивільної правоздатності, тому запропоновано правове регулювання права на заповіт визначати особистим законом фізичної особи – заповідача. Проте така прив’язка не буде застосовуватися до права на складення заповіту подружжя. Доведено, що право на заповіт подружжя виникає з моменту реєстрації шлюбу, тому право на заповіт подружжя визначатиметься відповідно до права держави місця укладення шлюбу з урахуванням певних умов. На відміну від права на заповіт, право на спадкування за заповітом виникає у день відкриття спадщини, а реалізація такого права спадкоємцями безпосередньо пов’язана із наявністю складеного заповіту спадкодавцем та його дійсністю. Колізійні питання здатності заповідача на складення, зміну чи скасування заповіту держави вирішують по-різному. Закон України «Про міжнародне приватне право» питання здатності особи на складання і скасування заповіту, а також форми заповіту і акта його скасування, підпорядковує праву держави, в якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складення акта або в момент смерті. Проте з метою виключення конфлікту між прив’язками до «постійного місця проживання» спадкодавця «в момент складення акта» й «у момент смерті» до здатності особи на складення, зміну чи скасування такого заповіту запропоновано застосовувати право держави місця вчинення заповіту, з урахуванням певних виключень. Зроблено висновок, що право держави громадянства заповідача має визначатися на момент складення заповіту і, у випадку, якщо виявиться, що заповідач має більше одного громадянства, йому має бути надана можливість обрати право будь-якої з цих держав на момент здійснення такого вибору. Удосконалення колізійного регулювання відносин спадкування за заповітом з іноземним елементом допоможе вирішити чимало проблем, які існують у судовій та нотаріальній практиці. Додано в НРАТ 2026-04-25 Закрити