Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2118U001268, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття, Опубліковано, Рецензована стаття Назва роботи ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ТА ПРОГРАМАМИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Автор Chernova L.Chernova L. Дата публікації 30-10-2018 Постачальник інформації Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Першоджерело https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/1277 Видання Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Опис На етапі ринкових перетворень в Україні можливості збільшення випуску продукції і послуг за рахунок залучення в економічний обіг нових ресурсів стають обмеженішими. Вирішального значення для економічної динаміки набуває перехід економіки до інноваційного типу економічного зростання. Предметом дослідження у даній роботі є процес реалізації інновацій з точки зору побудови інноваційної інфраструктури у межах проектної методології. Метою дослідження є створення концепції ефективної системи обслуговування інноваційного процесу з урахуванням особливостей впровадження методологій управління проектами. Завдання: Проаналізувати особливості інноваційної інфраструктури. Розглянути способи фінансування стадій інноваційного процесу з точки зору проектної методології. Розглянути можливість застосування форсайтингу в рамках проектних методологій. Сформулювати задачу прийняття рішень з оцінки інноваційного потенціалу регіону. Методи дослідження: логічне узагальнення, аналіз та синтез, структурний аналіз. Результати: Сформовано та описано основні елементи інноваційної інфраструктури як системи організаційно-економічних форм та інституціональних структур. Класифіковано елементи інноваційної інфраструктури за різними формами. Запропоновано використовувати диференційований підхід до фінансування стадій інноваційного процесу для різних проектних методологій (проектної, програмної та портфельної). Зроблено висновок про доцільність використання форсайтінгу для реалізації інноваційного підходу, саме як технологію довгострокового прогнозування. Сформовано схему зв'язку методології форсайтінгу та проектної методології створення цінностей. Формалізовано елементи задачі прийняття рішень з оцінки інноваційного потенціалу регіону, побудовану з використанням методології програмного підходу, що може бути використаним регіональними та державними органами влади для оцінки ступеня впливу того чи іншого чинника на стан інноваційного потенціалу території, а також для визначення пріоритетних напрямів інноваційного розвитку. Висновки. Розглядаючи методологію управління програмами крізь призму форсайтингу можна побачити головні результати від впровадження цієї методології на виробництві, і головне, що використання методології форсайтингу переводить підприємство одразу на четвертий з п’яти рівнів технологічної зрілості. Тобто завдяки використанню наведених вище методологій ми можемо не лише розробити та впровадити інновацію, але й спрогнозувати таке майбутнє при якому зиск від впровадженої інновації буде максимальним. Додано в НРАТ 2026-04-19 Закрити