Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U000246, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Матеріали конференцій Назва роботи Порівняльно-анатомічне дослідження м’язів ділянки стегна деяких безкілевих птахів Автор Друзь Н.В. Дата публікації 01-01-2019 Постачальник інформації Національний університет біоресурсів і природокористування України Першоджерело https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8602 Видання НУБіП України Опис Для морфологів давно стала очевидним теза про необхідність трактування морфології тварин в єдності з конкретними умовами їх існування. Такий підхід дозволяє зрозуміти процес еволюційного становлення компонентів суглобів птахів, які формувалися в результаті пристосувань до певного типу опори і способу пересування. Формування суглобів хребетних, у тому числі птахів, зумовлено різними факторами, зокрема, такими як: маса тіла, спосіб і швидкість пересування, зміна середовища та способу існування. Не менш важливе значення в цьому процесі має і тип опори та спосіб локомоції. Для наземних хребетних характерні стопо-, пальце- та фалангоходячі типи опори. Птахи ж виключно є пальцеходячими. Однак, пальцеходіння – це загальна назва, але саме воно у птахів значно різниться. Наприклад, птахи можуть бути довгопалі і короткопалі. Ми вважаємо за доцільне виділити ще і короткофалангових і довгоофалангових. Крім того, пальці можуть бути з’єднані шкірною перетинкою (гусе-, пеліканоподібніті інші). Ця перетинка може бути як короткою (поганко-, журавле-, соколоподібні) так і довгою (гагароподібні), крім того, пальці можуть мати шкірні вирости, які у разі зближення пальців формують весло подібну кінцівку (деякі журавлеподібні). Також встановлено, що окрім зазначених факторів на формування суглобових поверхонь значний вплив має напрямок дії м’язів. В ділянці стегна та тазостегнового суглоба у безкілевих птахів розміщено ряд м’язів, зокрема, каудальний клубово-вертлужний, краніальний клубово- вертлужний, зовнішній клубово-вертлужний, внутрішній клубово-стегновий, клубово-стегновий, сідничо-стегновий, медіальний затульний, хвостово- стегновий, поверхневий сідничо-стегновий, глибокий сідничо-стегновий, лобково- сідничо-стегновий, затульно-стегновий та вентральний сідничо-стегновий. Ступінь розвитку цих м’язів відносно загальної маси тіла у досліджених видів птахів не однаковий та коливається від 0,1 до 1,8%. Додано в НРАТ 2024-01-15 Закрити