Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U007865, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття, Опубліковано Назва роботи Оцінювання і аналіз ефективності системи управління інноваційними факторами сталого розвитку національного господарства з позиції задоволення життєво важливих інтересів населення України Автор Бондар-Підгурська Оксана ВасилівнаГлєбова Алла ОлександрівнаBondar-Pidhurska Oksana VasylivnaHliebova Alla Oleksandrivna Дата публікації 21-06-2019 Постачальник інформації Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Першоджерело https://journals.nupp.edu.ua/eir/article/view/1430 Видання Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Опис Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання та аналізу ефективності системи управління  інноваційними факторами сталого розвитку національного господарства з позиції задоволення життєво важливих інтересів (ЖВІ) населення, що являє собою розрахунок модернізованого індексу людського розвитку (МІЛР) на засадах адитивної моделі на основі 26 показників (соціальної, економічної та екологічної підсистем), методів головних компонент і ковзаної матриці. Проаналізовано архітектоніку МІЛР України 2007–2017 рр. з позиції субіндексів екологічної, соціальної та економічної підсистем. Найбільшу вагу серед індикаторів соціальної підсистеми МІЛР України 2007–2017 рр. має рівень задоволення життям населення (0,061689), що дозволяє рекомендувати його як базовий і порушити проблему щодо підвищення рівня задоволення ЖВІ населення в країні. Друге та третє місця належать індикатору зміни чисельності населення – 0,005117 і показникам соціального забезпечення –  0,006767. Вага решти показників доводить не настільки суттєвий вплив порівняно з базовими.  Найбільша вага серед показників екологічної складової МІЛР України 2007–2017 рр. належить утворенню відходів на одну особу (0,459413). Це обумовлює необхідність розроблення заходів з усунення такої проблеми, яка активізувалась останнім часом та набрала великих масштабів у країні. Серед показників економічної складової МІЛР України 2007–2017 рр. найбільшу вагу має відсоток населення, що користується Інтернетом, – 0,105876. Це пов’язано зі становленням інформаційного суспільства й цифрової економіки, а також доцільністю її подальшого розвитку. Друге місце належить показнику «державний зовнішній борг» (0,096369) як індикатору суверенітету країни. Він свідчить про необхідність активізації зусиль органів національної безпеки України у напрямі його збереження. Третє місце належить відсотку ВВП на НДДКР як основному важелю державного регулювання, низький рівень якого формує проблеми у науці та інноваційній сфері, – 0,07638. Отже, аналіз зміни МІЛР дозволяє робити висновки стосовно ефективності роботи органів державного управління в контексті прийняття управлінських рішень щодо задоволення ЖВІ населення. МІЛР вважають основним регульованим параметром системи управління інноваційними факторами сталого розвитку соціально орієнтованої економіки. Отримана тенденція стійкого зниження МІЛР України 2007–2017 рр. (на 53,45 %) свідчить про недостатню ефективність органів державного регулювання щодо попередження та усунення кризових ситуацій в Україні.  З метою підвищення ефективності управління інноваційними факторами сталого розвитку національного господарства з позиції задоволення ЖВІ населення запропоновано активізувати використання державних боргових і ощадних облігацій, ринкових і неринкові методів полегшення боргового навантаження. Це обумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку національної економіки державний зовнішній борг є одним із значимих індикаторів стану економіки. Одночасно він є критерієм ефективності державної фінансової політики, загрозою і можливістю для економіки України. З метою оптимізації його розміру використовують різні методи, підходи, інструменти. На основі аналізу світового досвіду встановлено, що стратегічну роль у регулюванні цього питання відіграє саме ринок цінних паперів, зокрема боргові цінні папери. Тому з метою оптимізації розміру зовнішнього державного боргу є сенс використовувати державні  боргові  облігації та державні ощадні облігації. Державні ощадні облігації допоможуть залучити додаткові кошти на тривалий термін, а також збалансувати джерела фінансування інноваційних факторів розвитку. Це сприятиме розв’язанню низки нагальних соціальних проблем економіки України, зокрема у пенсійній реформі. Державні позикові облігації сприятимуть залученню коштів на короткостроковий період. Це реальний інструмент для інвестування коштів юридичними і фізичними особами. Додано в НРАТ 2026-04-19 Закрити