Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U001356, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття, Опубліковано, Стаття, Рецензована стаття Назва роботи Класифікація антенних споруд мобільного зв’язку Автор Hasenko AntonPadun YuriiBibik MykolaHasenko AntonPadun YuriiBibik Mykola Дата публікації 21-12-2023 Постачальник інформації Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Першоджерело https://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/3850 Видання National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic» Опис У статті проаналізовано класифікації антенних споруд мобільного зв’язку за конструктивною схемою, розміщенням, матеріалом, типом перерізу та просторовою формою стовбуру; розглянуто їх основні особливості, переваги та недоліки. Узагальнена класифікація антенних споруд складена для тих, що експлуатуються на території Україні. Регулярна повторюваність аварій та руйнувань антенних споруд вказує на те, що існуючі методи розрахунку і проектування таких конструкцій не завжди враховують їх усі конструктивні особливості. Розглянуто технічні та конструктивні рішення, особливості роботи споруд під навантаженням, аспекти застосування та їх вимоги до безпечної експлуатації. Одними з найбільш ефективних та масово використовуваних антенних споруд є решітчасті вежі та щогли. Основною перевагою решітчастих веж є невелика площа забудови, однак з точки зору витрати сталі щогли є більш економічно ефективними при однаковій висоті споруди та корисному навантаженню. Проте, вартість будівництва антенної споруди не завжди є основним критерієм вибору її конструктивної схеми. Передусім, велике значення мають радіотехнічні, технологічні й архітектурні вимоги. При відсутності обмежень на геометричні параметри перевагу віддають вежам з мінімальною кількістю граней, наприклад, при переході від 3-х до 4-х гранної вежі її вага збільшується на 10%. Для техніко-економічної ефективності не тільки підбираються раціональні типи поперечних перерізів елементів, а й розробляються різні комбіновані конструктивні системи. Яскравим прикладом є впровадження у масове будівництво комбінованих опор на базі конічної залізобетонної стійки СК-26, поверх якої встановлена сталева решітчаста надставка. Конструктивним недоліком комбінованих опор на базі конічної залізобетонної стійки СК-26 є їх обмежена несуча здатність на відмітці +2,000…+3,000 м, що в ряді випадків призводило до аварійних руйнувань саме на цій характерній ділянці. Додано в НРАТ 2026-04-19 Закрити