Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0209U006074, 0106U001550 , Науково-дослідна робота Назва роботи Моделювання реакції іоносфери на збурення природного походження Назва етапу роботи Керівник роботи Тирнов Олег Федорович, Дата реєстрації 21-01-2009 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єкт досліджень - параметри іоносферної плазми та навколоземного простору в спокійних умовах і під час збурень природного походження. Метою роботи є вивчення особливостей розвитку іоносферних збурень під впливом природних чинників і врахування їх в іоносферних моделях. Під час виконання НДР отримано такі основні результати. 1. На основі спостережень методом часткових відбиттів і кількісних розрахунків встановлено і пояснено особливості варіацій концентрації електронів N у середньоширотній D-області іоносфери під час різних збурень. Так, затемнення Сонця (ЗС) призводять до зникнення звичайного максимуму N поблизу полудня, зростання N через десятки хвилин після початку ЗС і квазіперіодичні зростання N в 2 - 3 рази на висотах 81 - 84 км, що продовжуються і після закінченя ЗС. Ці процеси можуть бути викликані потоками електронів із магнітосфери з енергіями 40 - 80 кеВ, густина потоків р ~ 107 - 108 м-2с-1. Підтверджено наявність значних квазіперіодичних варіацій N(z,t) з періодами Т " 40 - 45 хв під час магнітних бур і протягом декількох діб після їх закінчення. Ці варіації N(z,t) можна пояснити збільшенням потоків протонів і електронів із магнітосфери до значень р ~ 107-109 м-2 с-1. Також, під час магнітних бур змінюється реакція D-області іоносфери на проходження сонячного термінатора. 2. Дослідження області F2 іоносфери методом реєстрації сигналів штучних супутників Землі підтвердили можливість формування локального широтного максимуму повного електронного вмісту (ПЕВ) поблизу географічної широти 50 N. Його амплітуда значно змінюється від доби до доби з періодом близько 3 - 4 діб незалежно від рівня сонячної активності. За результатами спектрального аналізу, встановлено наявність спільних періодів у варіаціях ПЕВ і атмосферного тиску, що свідчить про можливість впливу на іоносферу процесів у нижній атмосфері, насамперед, планетарних хвиль, навіть при відсутності потужних явищ (торнадо, потужні фронти погоди) у нижній атмосфері. 3. Розроблено нові підходищодо дослідження тонкої структури хвильових процесів в іоносфері на основі вимірювань доплерівського зсуву частоти сигналів навігаційних штучних супутників Землі і амплітуди сигналів, відбитих від іоносфери. Розроблено і перевірено алгоритм, що дозволяє на основі рішення прямої задачі в модельному уявленні визначати такі параметри хвильових збурень як і вертикальну довжину хвилі. Отримані результати можуть бути використані як елементи емпиричних і теоретичних моделей іоносфери, для дослідження фізичних механізмів взаємодії різних шарів атмосфери, планування роботи радіотехнічних систем різного призначення. Вони будуть корисними в навчальному процесі за спеціальностями радіофізика і електроніка, геофізика, астрономія. Результати досліджень сприяють підвищенню ефективності міжнародного співробітництва у галузях геофізики і радіофізики. РАДІОФІЗИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ, ІОНОСФЕРНА ПЛАЗМА, ЕЛЕКТРОННА КОНЦЕНТРАЦІЯ, ПОВНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ВМІСТ, КОСМІЧНА ПОГОДА, ГЕОМАГНІТНІ БУРІ, ХВИЛЬОВІ ЗБУРЕННЯ, ПЛАНЕТАРНІ ХВИЛІ Умови одержання звіту: за договором. 61077, майдан Свободи, 4, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити