Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U003210, 0107U000611 , Науково-дослідна робота Назва роботи Комплексне дослідження сучасного екологічного стану та розробка заходів щодо рекреації акваторії та прибережної території Куяльницького лиману в умовах антропогенного впливу Назва етапу роботи Керівник роботи Шихалєєва Г.М., Дата реєстрації 27-01-2010 Організація виконавець Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища та людини Опис етапу Об'єкт досліджень: водні і наземні екосистеми Куяльницького лиману. Мета роботи: дослідження впливу антропогенного впливу на екологічний стан Куяльницького лиману та прибережної території та розробка рекомендацій щодо стабілізації та поліпшення екологічного стану Куяльницького лиману. Оцінка антропогенного впливу на екологічний стан Куяльницького лиману здійснювалася на основі аналізу даних моніторингу водної (вода, донні відкладення, водорості) та наземної (атмосферні опади, ґрунти, флора) екосистем Куяльницького лиману за сукупністю показників, що враховують морфометричні ознаки водоймища, гідрологічний, гідрохімічний, гідробіологічний режими, показники якості та біологічної активності донних відкладень лиману, якості ґрунтів і структури флорокомплексов прибережної території, динаміки їх багаторічних, міжрічних і сезонних змін за період 2000-2009рр. з урахуванням особливостей міграції токсикантів в системах: "вода-донні відкладення-гідрофлора", "атмосферні опади-грунти-наземна флора". Із застосуванням ГІС-технологій сформовано електронний банк оригінальних даних комплексного моніторингу геокомпонентів Куяльницького лиману за останнє десятиліття, створена географічна інформаційна система "ГІС комплексного моніторингу Куяльницького лиману", що постійно оновлюється. Методи дослідження та апаратура: спектрофотометрія (спектрофотометр "Спекорд М400", аналізатор вуглеводнів нафти "Мікран"), атомно-абсорбційна спектрометрія (спектрофотометри "Сатурн - 3-П" і "C115-М1), титрування, іонометрія, гравіметрія; аналіз зразків в польових умовах виконували за допомогою портативних приладів спеціалізованого призначення. Координатну прив'язку станцій спостережень, вимірювання змін урізку води лиману проводили за допомогою приладів супутникової навігації GPS-12. В якості топооснови використовували растровий матеріал масштабом 1: 100000, цифрову векторну карту Одеської області, дані дистанційного зондування Землі; програмне забезпечення фірми "ESRI" з можливістю просторового і тривимірного аналізу. Новизна, наукове та практичне значення: вперше із застосуванням ГІС створена інформаційна система "ГІС комплексного екологічного моніторингу Куяльницького лиману", що дозволяє розробити єдине інформативно-аналітичне поле, яке може бути використане для прийняття управлінських рішень, забезпечення зберігання, систематизації, аналізу та інтерактивного відображення відомостей про екологічний стан природних рекреаційних ресурсів лиману. Побудовано електронні карти рівня забруднення акваторії лиману з пріоритетних для району досліджень токсикантів органічної (нафтопродукти, феноли, формальдегід) і неорганічної (важкі метали: свинець, кадмій, мідь, хром, ванадій) природи, карти зміни солоності води по акваторії лиману за останнє десятиліття. На основі великого масиву даних багаторічного моніторингу вивчені середньобагаторічна і середньорічна динаміка забруднень за період 2000-2009рр., динаміка сезонних коливань; виявлені достовірні закономірності розподілу токсичних металів у складній багатокомпонентної системі "вода - донні відкладення різних типів - зважена речовина - гідробіонти різних таксономічних груп" . Показано, що провідну роль в акумуляції металів у водній екосистемі відіграють донні відкладення. Отримані нові дані про зміни видового складу і чисельності альгоценоза Куяльницького лиману. Встановлено, що основними чинниками, що впливають на гідробіоценоз лиману та його просторовий розподіл, є рівень води та морфологія лиману, гідрографічна мережа в басейні лиману, солоність води і антропогенні навантаження. Вперше визначено мікроелементний склад макрофітів-домінантів (водоростей і вищих водних рослин) і відображена їхня роль у процесах грязєутворення найцінніших мулів лиману. Запропоновано та обґрунтовано використання в якості основних параметрів біологічної активності грязей Куяльницького лиману вітамінного комплексу та каталазної активності. Вперше, з позиції сучасного рівня урбанізації, описані рослинні співтовариства фітоценозів прибережної зони Куяльницького лиману, на основі їхніх характеристик проведена оцінка стану прибережної території лиману, складено список флори і сформовано макет атласу флори узбережжя Куяльницького лиману. Прикладна цінність роботи полягає в можливості використання створеної "ГІС комплексного екологічного моніторингу Куяльницького лиману" для прийняття управлінських рішень, розробки природоохоронних заходів, забезпечення зберігання, систематизації, аналізу та інтерактивного відображення відомостей про екологічний стан природних рекреаційних ресурсів лиману. Дані екологічного моніторингу геокомпонентів природного середовища району досліджень можна використовувати при плануванні заходів з розвитку курортного комплексу "Куяльник", розробки проектів перспективного розвитку та експлуатації територій водозбору, організації особливо охоронних територій, ландшафтних парків, зон рекреації, будівництва нових рекреаційних комплексів і об'єктів. Матеріали векторних топографічних карт є багатоцільовим банком даних, які затребувані у всіх сферах діяльності, пов'язаних з дослідженнями та експлуатацією природних об'єктів, для навчання студентів. Методичні розробки з аналізу високо мінералізованих вод можуть бути включені до програми практичних занять для студентів-екологів. Опис продукції Дана оцінка антропогенної дії на екологічний стан Куяльницького лиману на основі даних моніторингу основних геокомпонентів природного середовища Куяльницького лиману за період 2000-2009 рр., із застосуванням ГІС-технологій сформовано електронний банк даних за останнє десятиліття і створена постійно оновлювальна географічна інформаційна система "ГІС комплексного моніторингу Куяльницького лиману", побудовані карти розподілу токсикантів по акваторії лиману. Автори роботи Адобовський В.В. Бабенко О.А. Бабинець С. К. Будняк А.К. Васильева Т.В. Герасим'юк В.П. Каребін О.В. Кирюшкина А.М. Кузьміна І.С. Миронюк А.М. Чурсина О.Д. Шихалєєва Г.М. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити