Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0213U005894, 0110U004071 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Фітомоніторинг антропогенно трансформованого середовища

Керівник роботи

Микієвич Іоланта Михайлівна Романюк Наталія Дмитрівна,

Дата реєстрації

25-09-2013

Організація виконавець

Львівський національний університет імені Івана Франка

Опис

Підтверджено можливість використання епіфітних лишайників Hypogymnia physodes (L.) Nyl. та Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., для тривалого моніторингу рівня забруднення атмосфери важкими металами, а також показали малопридатність кори Robinia pseudoacacia L. для моніторингу в малозабруднених зонах. Встановлено здатність ріпаку та кінських бобів до фіторемедіації нафтозабруднених грунтів та забруднених важкими металами субстратів породного відвалу вугільних шахт м. Червонограда. Аналіз ростових і біохімічних показників сої, кінських бобів, ріпаку та соняшника, вирощених на субстратах породного відвалу вугільних шахт та за дії нафтового забруднення ґрунту показав зниження токсичного впливу забруднених ґрунтів на рослини при застосуванні біо-ПАР. Встановлено, що одночасна обробка насіння сої природним регулятором росту емістим С та біо-ПАР сприяє посиленню ростових процесів в умовах забруднення. В результаті токсикологічних досліджень з використанням рослиних тест-систем Allium cepa та Lactuca sativa виявлено незначний ступінь токсичності нанополімерів на основі ДМАЕМ, синтезованих в університеті "Львівська політехніка", що дозволяє їх використання в біотехнологічних дослідженнях. Прогнозовані припущення про розвиток об'єкту дослідження - розширення уявлень про можливості використання рослинних тест-систем для фітомоніторингу та фіторемедіації антропогенно забрудненого середовища.

Опис продукції

На підставі проведених досліджень підтверджено можливість використання талому лишайників Hypogymnia physodes (L.) Nyl. та Xanthoria parietina (L.) Th. Fr з метою фітоіндикації забруднення атмосфери міських урбоекосистем. а кора Robinia pseudoacacia L. малопридатна для цієї мети в умовах невисокого ступеня забруднення. Біо-ПАР та регулятор росту природного походження емістим С можна застосовувати для зниження токсичного впливу нафтового забруднення та субстратів породного відвалу при вирощуванні рослин. З використанням тест-систем Allium cepa та Lactuca sativa показано незначний ступінь токсичності DMAEM-вмісних нанополімерів, що дозволяє їх використання для трансформації рослинних клітин.

Автори роботи

Дядькова Катерина
Фінюк Н.
Фецко Зоряна