Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0214U000598, 0113U005319 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Системи доставки на основі транспортних білків, поліедричних бороводнів та клатрохелатів для бор-нейтронозахоплюючої терапії

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Єльська Ганна Валентинівна, Доктор біологічних наук

Дата реєстрації

01-04-2014

Організація виконавець

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Опис етапу

За звітний період було вивчено взаємодію серії одержаних від російського партнера макроциклічних сполук - клозоборатів та клатрохелатів - з рядом транспортних білків крові, зокрема сироваткових альбумінів бика (БСА) та людини (ЛСА). Зв'язування вивчалося шляхом дослідження гасіння власної флуоресценції та зміни часу життя збудженого стану білку при додаванні клозоборатів та клатрохелатів. Було показано, що (1) клатрохелати найбільш інтенсивно гасять флуоресценцію альбумінів, (2) з-поміж клозоборатів найактивніше гасять флуоресценцію білків сполуки, що містять ароматичні замісники; отже, клатрохелати та клозоборати зв'язуються з альбумінами, ароматичні замісники в структурі клозоборату посилюють зв'язування, а клатрохелати зв'язуються з альбумінами сильніше, ніж клозоборати, хоч і мають більші розміри. Було також показано, що (3) найінтенсивніше гасіння флуоресценції має місце у випадку БСА, в той час як для ЛСА гасіння помітно слабше. Це може пояснюватись тим, що ЛСА містить лише один залишок триптофана, що знаходиться у важкодоступному для зовнішніх лігандів гідрофобному оточенні, тоді як БСА містить ще один триптофановий залишок на поверхні молекули білку. Було також показано, що (4) присутність клатрохелатів з шістьма та двома карбоксигрупами, а також клозоборатів з ароматичними замісниками призводить до зменшення часу загасання флуоресценції обох альбумінів. Це може бути пояснено зміною конформації білку при зв'язуванні з лігандом, хоча не можна також виключати динамічного гасіння та (у випадку клатрохелатів) перенесення енергії збудження з триптофану на клатрохелат; (5) клатрохелати помітно сильніше впливають на часи загасання, ніж клозоборати, що корелює також і з більшим впливом цих сполук на інтенсивність флуоресценції білків; (6) клатрохелати з шістьома СООН-групами сильніше впливають на час загасання флуоресценції БСА, ніж клатрохелати з двома карбокси групами, тоді як для ЛСА вплив усіх досліджених клатрохелатів приблизно однаковий. Отже, досліджені макроциклічні сполуки здатні утворювати з транспортними білками крові комплекси досить високої стабільності. Утворення таких комплексів може спричиняти певні конформаційні зміни молекули білка, "індикатором" чого є зміна її флуоресцентних властивостей. Разом з тим, клатрохелати заліза ефективніше зв'язуються з альбумінми ніж боронові сполуки-клозоборати, а їх комплекси є стабільнішими. Тому для створення борон-насичених гібридних кластерів для бор-нейтронозахоплюючої терапії перспективним є використання клатрохелатів заліза (ІІ) в якості молекулярної платформи.

Опис продукції

Результати досліджень взаємодії сполук бору, клозоборатів -потенційних агентів для бор-нейтронозахоплюючої терапії (БНЗТ) та клатрохелатів заліза (ІІ) - молекулярної платформи для створення гібридних юор-вмісних кластерів транспортними білками крові- альбумінами. Характкристики комплексів, які утврюють макроциклічні ліганди- сироватковим альбуміном.

Автори роботи

Варзацький О.А.
Ковальська В.Б.
Лосицький М.Ю.
Ярмолюк С.М.

Додано в НРАТ

2020-04-02