Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0214U005079, 0111U000177 , Науково-дослідна робота Назва роботи Оптимізація діагностики та терапії порушень репродуктивного здоров'я ендокринного ґенезу у осіб молодого віку Назва етапу роботи Керівник роботи Бондаренко Володимир Олександрович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 31-01-2014 Організація виконавець ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМН України" Опис етапу Об'єкти дослідження: ендокринні та паракринні фактори порушення репродуктивної функції чоловічого та жіночого організму. Мета роботи: підвищити рівень надання високоспеціалізованої медичної допомоги чоловікам та жінкам з дисфункціональними станами репродуктивної системи шляхом удосконалення методів їх діагностики та терапії. Методи дослідження: ендокринний, андрологічний та гінекологічний статуси, параметри еякуляту, рівні в крові гонадотропних гормонів, тестостерону, естрадіолу, прогестерону, ДГЕА-сульфату, АМГ, тироксину вільного, тиреотропіну, ГЗСГ, печінкових трансаміназ. У чоловіків з ідіопатичними патосперміями може бути зростання в крові рівня печінкових трансаміназ та зниження в сім'яній рідині вмісту аргініну. Антиоксидантно метаболічна терапія чоловіків з ідіопатичними патосперміями призводить до посилення рухливості сперміїв, а лікування їх L-аргініном сприяє зростанню ІВА, концентрації сперматозоїдів, активації їх рухливості. Головним фактором який сприяє відновленню параметрів спермограм у неплідних чоловіків з гіпофункцією ЩЗ є нормалізація тиреоїдного статусу. Рівень АМГ в крові може бути високо специфічним і чутливим критерієм діагностики СПКЯ та прогностичним маркером терапії неплідності у жінок з полікістозом яєчників. На трьох експериментальних моделях патології репродуктивної системи встановлено позитивну дію на функцію яєчок та передміхурової залози хондроїтину сульфату, біоглобіну та трибестану. Галузь застосування: ендокринологія, андрологія, сексопатологія, акушерство та гінекологія. Опис продукції Для діагностики синдрому полікістозних яєчників визначають клінічні симптоми, зміни гормональних показників та досліджують рівень антимюлерового гормону в сироватці крові: його значення понад 10 мг/мл свідчить про наявність захворювання. Рівень антимюлерового гормону у здорових жінок коливався від 2,1 до 5 нг/мл, у жінок з СПКЯ рівень антимюлерового гормону був в 3,5 рази вищий. Проведений кореляційний аналіз виявив наявність зв'язку антимюлерового гормону з усімв критеріями діагностики СПКЯ. Автори роботи Алексєєва Ірина Ігорівна Архипкіна Тетяна Леонідівна Бондаренко Володимир Олександрович Бречка Наталія Михайлівна Величко Наталія Федорівна Завадська Наталія Володимирівна Зайцева Людмила Іванівна Карпенко Ніна Олексіівна Кошель Світлана Петрівна Любимова Лідія Павлівна Манська Катерина Геннадіївна Овчаренко Лілія Борисівна Сахнюк Тетяна Володимирівна Сидорова Ірина Василівна Скорняков Євгеній Іванович Сомова Олена Віталіївна Співак Жанна Сергіївна Тяжолова Ольга Володимирівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити